istno!
Матеріали до словника Буковини: исно "точно. так точно".
<Чому не "істно"? Просто руплюсь.>
Pisati bo e ‹istno› = /ˈɪstno/, /ˈistno/, /ˈɘstno/ — po prigòlôsné, po gòlôsné: /ˈjɪstno, ˈjɘstno, ˈɦɪstno/.
‹истно› e pisano ne mnoiõ.
<Виправив, та додав варіант Існо як в словнику>
По перше, правили'сте на ‹істно›, з ‹т›, а не на ‹існо›, хоча кажете 'як у словнику'.
По друге, то є таке собї хабе виправданнє 'як у словнику', ге би йме мїнити = 'справно'. Словники та загалом чинна правопись не бере в огляд звягорядську (phonotactics) руськойи мови, за якою наголошено /ɪ/ по приголоснї стаєть [jɪ] чи [jɘ] чи [jɪ͡ɘ], а лише по голоснї [ɪ, ɘ, ɪ͡ɘ]. ‹І› кирилиці ничому з сього не тякне. Тому така перепись на кирилицю є медвїджа служба руській мовї.
(др.-рус. Изъкоръстѣнь)
https://cusu.edu.ua/download/nauk_zapiski/2000_vipusk_23_zamovlennya_1438.pdf
https://m.facebook.com/iskorosten/photos/до-1075-ї-річниці-з-часу-першої-писемної-згадки-про-місто-коростень-коростень-зв/1077938135901102/
Ко́ростень (Іскоростень, дав.-рус. Изъкоръстѣнь) — місто в Україні, адміністративний центр Коростенського району та Коростенської міської територіальної громади .
Як і анґлійське Yes sir.
Ne "як і".
Ну кажіть "Айно, сер" :)
??
Коротко. Не сплутаєш з "ні". Коли навколо вибухи чи поганий зв'язок, можна розтягти а-а-а -- і все одно буде зрозуміло.
r2u.org.ua: иносе
goroh.pp.ua: іносе
Прадавнє слово, є ще у Енеїді Котляревського.
Все ніби добре, втім як це уявити в війську?
"-Завдання виконали?
-Иносе!"
Як на мене, недоречне. Хоча в художньому полі якраз, потрібне.
Вам воно здається недоречне либонь, бо Ви це слово ніколи не чули в ужитку вкраїнців, і тому слово здається вам на слух чуже.
Я не чую ж нічого у ньому недоречного, якщо воно є ще в найпершому художньому творі вкраїнською мовою, раніше всіх всіх наступних творів, то хто ми, щоб його цуратися?
Не перекручуйте, будь ласка, чужим я його не вважаю і ніде цього не говорив, се Ви самі вигадали. Хоча, я помічаю вашу упередженість й відразу до моєї критики...
Але зрозумійте, абищо теж не слід пхати у військову лексику. Вона повинна мати окрас твердості, водночас чіткості його розуміння усіма верствами населення. Також віддавати окремою легкістю вимови. На мій погляд, це слово не підходить для змін у Статут.
Ваше право зі мною не погоджуватися.
Українцям нині "слух ріжуть" такі українські слова як либонь, пробі, далебі, тяма, вояка, цісар, цмок, инший, индик, Дін, Севастопіль, руці, бозі, очу, то що тепер їх усіх цуратися? Лишати лишень для художньої мови?
Значення "согласенъ, ладно, хорошо, пусть такъ; разумѣется", дані в Грінченка на слово <іносе>, сугерують припущення (з раціональністю висловленого – ніби висловлене є не наказ, а думка, погляд, який може передбачати альтернативу), згоду – в війську наказ не є предмет для "згоди", міркування про його доцільність. Тому я бачу <іносе> як невлучний відповідник до даної ту тями.
Иносе це ж нестеменно "ино" (тільки) + "це". Хіба є сумнів у словах "Тільки це!"
To bui boulo muislifo (xuiba, »ino« bui ménilo isce cyto...), ta ou Grincenca e dano "согласенъ, ладно, хорошо, пусть такъ; разумѣется" – towcui, cyto ménẽty dua ("передбачають альтернативу").
Гаразд, завсіди є час, коли варто признати свою неправоту. Грінченко зі своїм словарем є знавцем свого діла, перед ним не буду индичитися. Якщо товки різні, приймаю думку, дану у словарі.
А ще з чого Ви взяли думку, що слово "мінити" означає "мати на увазі" чи "передбачати". Грінченко подає зовсі иншу тяму.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/28511-minyty.html#show_point
Не одним словником пана Грінченка Вкраїна багата. Погляньте в ЕСУМі, там є лучі на джерела.
"є лучі"
Zo mnoginoiõ ide tuar <sõty>, ne <e>.
"А ще з чого Ви взяли думку, що слово "мінити" означає "мати на увазі" чи "передбачати". Грінченко подає зовсі иншу тяму."
To e ne te déyeslofo; méniti-1 ta méniti-2 sõty homonyma.
Gelexwfscuy I, 442: міни́ти 1) "(ex)change, wechseln; im Tauschhandel zahlen", 2) "bestimmen, voranschlagen; anberaumen; versprechen; geloben".
Так ніяке з Вами наведених слів не означає "мати на думці" начебто.
Ba!
Ва? А цей вигук що ще має значити?
<Ba> e latiniçeiõ. Значить заперечення до висловленого перед тим твердження.
Аналогічно англійському Yes sir.
Трохи нітить, що панами звуть здебільшого на заході України, але не знайшов стислішого звертання.
Ви дивний чоловік – Вам не сподобалося слово "робітник" бо пов'язане начебто з насильницькою працею. А те, що панство пов'язане передусім з рабством, Вас не тривожить?
Були часи, коли роботу за безцінь називали панщиною, але саме́ слово «пан» жодною мірою не стосується до рабства. Кацапи намагалися відтрутити нас від вживання цього суто українського звертання (так само, як і від слова «добродій») лишень з однією метою: прищепити нам своє «таваріщь».
У англійців є сер, лорд, містер. У французів є мсьє, мадам, мадемуазель. У іспанців/мексиканців є сеньйор, сеньйора, сеньйоріта. У самих москалів колись було ґаспадін, але внаслідок комуняцької пошесті його просрали і ввели штучне й нежиттєздатне «таваріщь», яке негайно здохло разом із совком.
Українці традиційно зверталися одне до одного словами пан(-е), пані, панянка(-о) та добродій(-ю), добродійка(-о). Кацапські та малоросійські підараси завжди намагалися в нас це забрати під різними приводами та різним соусом. Але факт лишається фактом: це українські звертання і вони мають жити попри всі пропагандистські міфи; попри маячню про польське походження; попри маячню про панщину-рабство.
Знаєте, дуже цікава думка. Ви спричинили мені трохи переглянути свої думки. Може бути що намагаючись позбутися польських слів я дійсно став боротися з тим спадком, який дійшов від далеких часів, а як його не зберегла москва, вона почала його і в нас нищити.
Спасибі.
»Panstuo« ne tẽgne peruésno do rwbstua, a do pastuirstua; *gu-pan- "pastuiry gofẽda = corwf i buicwf". Fédaite peruo, pac pisyite.
ЕСУМ пише за йранський зрій цього слова. Що скажете, Олисію?
Й ЕССМ то пише.
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко):
Так досто́ту. Такъ точно. Так достоту, як і торік гине товар на селі.
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.):
Такъ то́чно = так са́ме, самісїнько так (С. Л.), точнїсїнько так, так досто́ту.
РЂчь Жидовьскаго ıaзыка преложена на Роускоую, неразоумно на разоумъ, и въ ІЄванг̃лихъ, и въ Апслхъ. и въ Псалтыри, и в ПармиЂ и въ прочихъ книгахъ (Лаврентій Зизаній, 1282 р.):
жид. Аминъ — рѹс. Право
http://litopys.org.ua/zyzlex/zyz101.htm
«Лексисъ съ толкованіемъ словенскихъ мовъ просто» (XVII ст.):
словен. Аминь – прост. Право
http://litopys.org.ua/zyzlex/zyz74.htm
Хотіл саме се и додати.
Тут «право» у значеньи «правильно» (як?).
<Хотіл саме се и додати.>
Pravilno: Се'мь и хотїв додати. (Se'my i xotél dodati)
Все же, в украіинську говорі, ако нині тако тоді, вислов «Так точно!», ако и окремі слова з него, значить то же само що и в московитську ему.
"хай" має припущальну конотацію, конотацію згоди, яка передбачає альтернативу (згоду чи незгоду з висловленим, як коли висловлене було би не наказ, а пропозиція). У війську a priori нема альтернативи: підлеглий a priori має наказу коритися, й вираз "так точно!" (бай дуже, є то питомий вираз або ні) в своїй истоті є лише підтвердження в голос того, що й так є ясно – готовність (без альтернативи) виконати наказ. Тому "хай" я бачу як невлучний відповідник.
Слушна заввага.
Сенс відповіді -- підтвердити, що наказ почуто (за поганого зв'язку чи гучної стрілянини); виконавець зрозумів і готовий виконати. Єдиний недолік -- купа складів.
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко):
Так досто́ту. Такъ точно. Так достоту, як і торік гине товар на селі.
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.):
Такъ то́чно = так са́ме, самісїнько так (С. Л.), точнїсїнько так, так досто́ту.
<"Так" - українське слово
"Точно" - точнісінько - українське слово>
Samo po sobé cògyno slovo mogeity bouti i pitomo, ta uiraz iz nix ne bõdeity conecyno pitœum.
Napr., cêixscoiõ "tac, ayno" e ‹áno› a "tòcyno" e ‹přesně›, ale moscalscê "такточьна" cêixscoiõ ne caziõty ‹áno přesně› u vœyscou.
Cazali bui tac u bœulxeosti móuv, inose. Ale iz slœu "tac, ayno" ta "tòcyno" caziõty ino u moscalscé.
+++
"Так" - українське слово
"Точно" - точнісінько - українське слово
трубочист
при смерті
"пора!" (нам пора!)
так точно!
ТЕЖ до ЧИСТИЛИЩА ?
Так, обидва слова наші, але вживання їх у такому поєднанні в такому значенні невластиве
"Так" - українське слово
"Точно" - точнісінько - українське слово
трубочист
при смерті
"пора!" (нам пора!)
так точно!
ТЕЖ до ЧИСТИЛИЩА ?