<Чому не "істно"? Просто руплюсь.>

Pisati bo e ‹istno› = /ˈɪstno/, /ˈistno/, /ˈɘstno/ — po prigòlôsné, po gòlôsné: /ˈjɪstno, ˈjɘstno, ˈɦɪstno/.

‹истно› e pisano ne mnoiõ.

<Виправив, та додав варіант Існо як в словнику>

По перше, правили'сте на ‹істно›, з ‹т›, а не на ‹існо›, хоча кажете 'як у словнику'.

По друге, то є таке собї хабе виправданнє 'як у словнику', ге би йме мїнити = 'справно'. Словники та загалом чинна правопись не бере в огляд звягорядську (phonotactics) руськойи мови, за якою наголошено /ɪ/ по приголоснї стаєть [jɪ] чи [jɘ] чи [jɪ͡ɘ], а лише по голоснї [ɪ, ɘ, ɪ͡ɘ]. ‹І› кирилиці ничому з сього не тякне. Тому така перепись на кирилицю є медвїджа служба руській мовї.

Як і анґлійське Yes sir.

Ne "як і".

Ну кажіть "Айно, сер" :)

??

Вам воно здається недоречне либонь, бо Ви це слово ніколи не чули в ужитку вкраїнців, і тому слово здається вам на слух чуже.
Я не чую ж нічого у ньому недоречного, якщо воно є ще в найпершому художньому творі вкраїнською мовою, раніше всіх всіх наступних творів, то хто ми, щоб його цуратися?

Українцям нині "слух ріжуть" такі українські слова як либонь, пробі, далебі, тяма, вояка, цісар, цмок, инший, индик, Дін, Севастопіль, руці, бозі, очу, то що тепер їх усіх цуратися? Лишати лишень для художньої мови?

Иносе це ж нестеменно "ино" (тільки) + "це". Хіба є сумнів у словах "Тільки це!"

To bui boulo muislifo (xuiba, »ino« bui ménilo isce cyto...), ta ou Grincenca e dano "согласенъ, ладно, хорошо, пусть такъ; разумѣется" – towcui, cyto ménẽty dua ("передбачають альтернативу").

Гаразд, завсіди є час, коли варто признати свою неправоту. Грінченко зі своїм словарем є знавцем свого діла, перед ним не буду индичитися. Якщо товки різні, приймаю думку, дану у словарі.

А ще з чого Ви взяли думку, що слово "мінити" означає "мати на увазі" чи "передбачати". Грінченко подає зовсі иншу тяму.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/28511-minyty.html#show_point

Не одним словником пана Грінченка Вкраїна багата. Погляньте в ЕСУМі, там є лучі на джерела.

"є лучі"

Zo mnoginoiõ ide tuar <sõty>, ne <e>.

"А ще з чого Ви взяли думку, що слово "мінити" означає "мати на увазі" чи "передбачати". Грінченко подає зовсі иншу тяму."

To e ne te déyeslofo; méniti-1 ta méniti-2 sõty homonyma.
Gelexwfscuy I, 442: міни́ти 1) "(ex)change, wechseln; im Tauschhandel zahlen", 2) "bestimmen, voranschlagen; anberaumen; versprechen; geloben".

Так ніяке з Вами наведених слів не означає "мати на думці" начебто.

Ba!

Ва? А цей вигук що ще має значити?

<Ba> e latiniçeiõ. Значить заперечення до висловленого перед тим твердження.

Ви дивний чоловік – Вам не сподобалося слово "робітник" бо пов'язане начебто з насильницькою працею. А те, що панство пов'язане передусім з рабством, Вас не тривожить?

Були часи, коли роботу за безцінь називали панщиною, але саме́ слово «пан» жодною мірою не стосується до рабства. Кацапи намагалися відтрутити нас від вживання цього суто українського звертання (так само, як і від слова «добродій») лишень з однією метою: прищепити нам своє «таваріщь».

У англійців є сер, лорд, містер. У французів є мсьє, мадам, мадемуазель. У іспанців/мексиканців є сеньйор, сеньйора, сеньйоріта. У самих москалів колись було ґаспадін, але внаслідок комуняцької пошесті його просрали і ввели штучне й нежиттєздатне «таваріщь», яке негайно здохло разом із совком.

Українці традиційно зверталися одне до одного словами пан(-е), пані, панянка(-о) та добродій(-ю), добродійка(-о). Кацапські та малоросійські підараси завжди намагалися в нас це забрати під різними приводами та різним соусом. Але факт лишається фактом: це українські звертання і вони мають жити попри всі пропагандистські міфи; попри маячню про польське походження; попри маячню про панщину-рабство.

Знаєте, дуже цікава думка. Ви спричинили мені трохи переглянути свої думки. Може бути що намагаючись позбутися польських слів я дійсно став боротися з тим спадком, який дійшов від далеких часів, а як його не зберегла москва, вона почала його і в нас нищити.
Спасибі.

»Panstuo« ne tẽgne peruésno do rwbstua, a do pastuirstua; *gu-pan- "pastuiry gofẽda = corwf i buicwf". Fédaite peruo, pac pisyite.

ЕСУМ пише за йранський зрій цього слова. Що скажете, Олисію?

Й ЕССМ то пише.

<Хотіл саме се и додати.>

Pravilno: Се'мь и хотїв додати. (Se'my i xotél dodati)

Слушна заввага.