Або б вже краще коротше "висвіт"

Sergii Reznichenko, VYSVIT - ce vže radše vyslid jakojiś dii. Skažimo, "zjavyvsä synij výsvit" (sebto "ekran smerti") ;)

А це хіба не запозичення з французької? écran - заслон, ширма

same tak i je!

i tilky vidsutnisṫ na Slovotvori RETELNOGO i POSTİJNOGO naglädu — dozvoläje tut tvoryty anarchiju, vidtak — pysaty, skażimo priamo, rozmajitu durniu... :((

Bo ínakṡe b taka proponova vzagali b ne potrapyla do obgovorennia! :-//

Саме так. І якщо комп'ютер ще хоч якось можна заміни, наприклад, абревіатурою ЕОП, тобто електронно-обчислювальний пристрій (бо традиційне для цієї радянської абревіатури "машина" на сьогодні асоцюється із чимсь надто громіздим, що не відповідає дійсності), то рівноцінно замінити "дисплей" просто нереально.

комп'ютер це ж обчислювач. Однак аби відрізняти його від калькулятора-обчислювача та рахівниці, то можна залишити комп'ютер. А чим вам "екран" не подобається?

Ігоре, скажу Вам "по секрету", що computer - це лише синонім слова calculator, що теж перекладається, як "обчислювач". Тоді який сенс у запозиченні? А екран не влаштовує тим, що це теж іноземне слово, лишень з іншої мови. Це те саме, що пропонувати замінити "тренд" тенденцією. Як то кажуть, "ті ж яйця, лише у профіль". :))

Але екран, наскільки мені відомо, запозичено значно раніше. Навіщо тоді міняти шило на швайку?

odnym zi sposobiv slovotvorennä je toj, koly stare slovo nabuvaje novitnih značeń, ale ci značennä - je logičnymy prodovžennämy staryh: tak by movyty v jogo tehnologičnomu rozvytku. Tak slovo WÓZ (pol.), VŮZ (česk.) -- označaje ne firu z kińmy, a automobil. I takyh prykladiv možna KUPU pereličyty! Skažimo, na Ternopilščyni šče u 1990-h rokah na "kalkulätor" kazaly RAHIVNYCÄ. Nu bo ota stara "rahivnycä" z derevjanymy kistočkamy vže dožyvala viku, a nynišnë pokolinnä vže j vzagali ne znaje l, ščo ce take! Zreštoju, v tyh samyh 1990-h na neji vse odno kazaly "ščoty" ;) Vtim, ŠČYTATY - ce ne kacapizm, a daaavnë ukrajinśke slovo: svogo času naviť "aryhmetyka" nazyvalasä ŠČOTNYCÄ!

Jurko Zełenyj, кажете "daaavnë ukrajinśke slovo"? Якщо колись в укр. мові існував якийсь іменник, то зараз мали б зберегтися його похідні, якщо він, звісно, не запозичений. Щось я не пригадаю сучасних питомо українських частин мови із коренем щот/щит/щет.

Yuriy Demchuk,
Można vże uklasty cilyj kilkasot storinkovyj slovnyk z naṡyh sliv, jaki buly v pevnyj ċas i v pevnyj sposib vyċavleni z Movy. Zdebilṡogo — nasylno, NE za zakonamy prírodniogo rozvytku mov.

ṠĊOTNYCİA
r2u.org.ua: щотниця

ṠĊOT
r2u.org.ua: щот

1) Мені екран подобається - поставив вподобайку.
2) Без запозичення іноземних слів не обійтися, хоча краще запозичувати якнайменше.
3) При запозиченні іноземних слів, які мають однакове значення, в мові, яка запозичає, ці слова можуть набути вже різних значень. І це добре,тому що дає можливість мову більш точною. Нариклад, калькулятор і комп'ютер. Можливо, так само, треба розрізняти екран (у телевізора) від дисплея (у компа).
Використання двох запозичених слів з двох різних мов, які набувають в нашій мові різних значень, дуже корисно для мови, якщо в мові таких слів немає, а ці слова є науковими термінами. Це дозволяє визначити терміни точніше.
Українська мова в порівнянні з російською більш точніша і логічніша (хоча й була спотворена і росіянами і більшовиками). Класичний приклад: різні за значенням слова "світ" і "мир" в українській мові відповідають "мір" в російській; "світ" і "світло" в укр. - "свєт" в рос.

Alexe! (Alex Gulyaev)
Vy zovsim NE vtiamyly pryznaċennia, poklykannia platformy SLOVOTVİR!!

Hapannia i natiaguvannia v Movu ċużoslivja — ciłkom spkokijno vidbuvajeṫ sia i bez naṡyh zussyl!!

Au, pane Naglädaċ Slovotvoru, Vy de? ;)

Поясність. :-)