а обґрунтування?

плесо?

Чому не жмакається мінус?

Плесо, Ви серйозно?! :)))

Добре слово.

Гарний переклад. Хай буде плесо!

Або б вже краще коротше "висвіт"

Sergii Reznichenko, VYSVIT - ce vže radše vyslid jakojiś dii. Skažimo, "zjavyvsä synij výsvit" (sebto "ekran smerti") ;)

Саме так. І якщо комп'ютер ще хоч якось можна заміни, наприклад, абревіатурою ЕОП, тобто електронно-обчислювальний пристрій (бо традиційне для цієї радянської абревіатури "машина" на сьогодні асоцюється із чимсь надто громіздим, що не відповідає дійсності), то рівноцінно замінити "дисплей" просто нереально.

комп'ютер це ж обчислювач. Однак аби відрізняти його від калькулятора-обчислювача та рахівниці, то можна залишити комп'ютер. А чим вам "екран" не подобається?

Ігоре, скажу Вам "по секрету", що computer - це лише синонім слова calculator, що теж перекладається, як "обчислювач". Тоді який сенс у запозиченні? А екран не влаштовує тим, що це теж іноземне слово, лишень з іншої мови. Це те саме, що пропонувати замінити "тренд" тенденцією. Як то кажуть, "ті ж яйця, лише у профіль". :))

Але екран, наскільки мені відомо, запозичено значно раніше. Навіщо тоді міняти шило на швайку?

odnym zi sposobiv slovotvorennä je toj, koly stare slovo nabuvaje novitnih značeń, ale ci značennä - je logičnymy prodovžennämy staryh: tak by movyty v jogo tehnologičnomu rozvytku. Tak slovo WÓZ (pol.), VŮZ (česk.) -- označaje ne firu z kińmy, a automobil. I takyh prykladiv možna KUPU pereličyty! Skažimo, na Ternopilščyni šče u 1990-h rokah na "kalkulätor" kazaly RAHIVNYCÄ. Nu bo ota stara "rahivnycä" z derevjanymy kistočkamy vže dožyvala viku, a nynišnë pokolinnä vže j vzagali ne znaje l, ščo ce take! Zreštoju, v tyh samyh 1990-h na neji vse odno kazaly "ščoty" ;) Vtim, ŠČYTATY - ce ne kacapizm, a daaavnë ukrajinśke slovo: svogo času naviť "aryhmetyka" nazyvalasä ŠČOTNYCÄ!

Jurko Zełenyj, кажете "daaavnë ukrajinśke slovo"? Якщо колись в укр. мові існував якийсь іменник, то зараз мали б зберегтися його похідні, якщо він, звісно, не запозичений. Щось я не пригадаю сучасних питомо українських частин мови із коренем щот/щит/щет.