НЕДОНО́СКИ, ів, мн. (одн. недоносок, ска, чол.). Старий, недоношений кимсь одяг чи взуття. У свято Василь як панич наряджений ходить, а вона у матерніх недоносках, як старченя яке (Панас Мирний, IV, 1955, 74); Аж захлиналась — ридала наймичка Христя, утираючи наплакані очі рукавом брудної.. кофточки — недоноска старої Сури (Степан Васильченко, I, 1959, 262); Його вражало, що деякі з призовників були обшарпані й брудні, взуті в якісь недоноски, яким давно пора на смітник (Леонід Смілянський, Зустрічі. 1936, 131). Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 295.

Той, хто скуповує і продає старі зношені речі