кава - кавярня, книги - книгарня, ліки - лікарня
будівля де виробляють та продають ліки - лікарня
Так вийде плутанина
Той шпиталь, де лікують хворців це лічни'ця. (Хворіє - хворець). Жінка, що рахує - лі'чить = лі'чниця.
Аптекар - лікарник, аптекарка - лікарничка
Саме так!
https://io.ua/36030504
Лікарня не є будівля/місце/приміщення, де роблять ліки ― то є просто приміщення, де робить лікар (напр., амбулаторія чи що), творене бо від основи лікар- з суф. -ар- професій, занять, ремесел; -ня (*-n-y- + -a), як творить первісний прикметник, імовірно в складі первісних сполучень з відповідними іменниками жін.р. (лікарня кімната/лава/крамниця; також і спальня є від *спальня кімната/полата, кузня ← кузня майстерня, лазня ← лазня кімната тощо). Таким чином, лікарня не може бути нічим іншим ніж приміщення для роботи самого лікаря, тобто се слово зосереджує увагу на самому лікареві (його діяльності, роботі), а не виробі чи збуті ліків.
Лічити - рахувати. Назву особи, що лічить, утворює приросток -ник - лічник, жінка = лічниця.
Між іншим, перекладав гру з англійської, та й трапилося мені слово «asylum». Російське «лечебница» точнісінько відповідає за змістом. А от як українською той «асилум»/«лєчебніца»? Скільки не мучився ґуґлячи – знаходив лише те «лічниця»… Ну не подобається воно мені! Українською «лічити» – то є рахувати. Зрештою, друг запропонував, здавалося б, такий явний і поверхневий, та втім бездоганно підхожий варіянт «божевільня» (оскільки за змістом то був саме моторошний «[insane] asylum»/«[псіхіатріческая] лєчебніца», отже явно мають саме таку асоціяцію як у англійській, так і у російській).
А ось самому слову «лічниця» у більш загальному значенні, я вважаю, не завадить віднайти/вигадати новий відповідник.
Якщо аптечка - лікарничка, то аптека - лікарниця.
Чудовий відповідник
Так, це забуте українське слово: лікарниця = аптека / - Словниця української (або Юговоруської) мови, (Ф. Піскунов), 1873. - С. 60 https://books.google.com.ua/books?id=0d5bAAAAcAAJ&pg=PA60&hl=uk#v=onepage&q&f=false
Не кожний досвід минулий є вдалий. Суть аптеки є місце на придбання ліків. Інше все (працівники аптеки тощо) є до самої сути поняття аптека посереднє. Слово лікар творить чепінь -ар(ь) ― заняття, ремесла, професії, отже значить первісно особу, зайняту ліками (їх виробом або збутом) чи лікуванням (первісно лік значить і засіб лікування, й самє лікування). Отже, всі слова похідні від основи лікар- зосереджують увагу на професії, що в разі поняття аптека кривить його суть. Подібним чином курйозне є й дане в ЕСУМ лікарник у значенні аптекар; від -н-ик є в укр.м. (й в інших слов’янських) часто творено назви професій, зайнять, а таким чином лікарник є професія від професії (лікарник ← лікар).
Слово для значення аптека має бути творено від основи/кореня лік- (не від основи лікар-).