Довольно дивно ,що це черпанок з німецької ,бо у всіх слов'янських народів є слово ліки .

Колись все починалось з такої медицини. Гадаю, що може бути поширено на всі такі заклади.

Очевидно псл. lěkъ «ліки, лікування», lěčiti «лікувати»;

з'ї́день «пожирання», з'їджь «витрата їжі», з'ї́ди «недоїдене сіно, солома», з'ї́дини «тс.», з'ї́дища «місце, де лежать залишки худоби, пожертої звірами», з'ї́дливий «в’їдливий» з'їду́щий, за́їди «виразки в куточках рота», заї́дливий, за́їдник «жовторотий», заїдня́ «сварка», заї́док «закуска», їда́, їда́к «їдець», їдаки́ «зуби», їда́ло «шлунок; рот Я», їда́льний «їстівний», їда́льня, їда́ти, їде́ння «їжа», їде́ць, їдже́ння «їжа», їди́мий, їді́ння, їдки́й, ї́дло́ «тс.»«сварка», їдови́тий «невибагливий до їжі», їдо́к «їдець», їдо́м (у виразі ї. їсти «лаяти»), їду́ха «охоча поїсти», їдю́чий «кусливий» (про муху), надоїда́ти, надої́дливий, наї́джений, на́ї́док «їда; ситість», недоїда́ти, недо́їдок, об'їда́ло, обі́д, обі́дальник, обі́дати, обі́дішній, обі́дній, обі́дня, пере́їди «з’їди; об’їдки», пої́дка «кількість їжі, споживаної за один раз», пої́дливий «нищівний», приїда́тися «набридати», сніда́нок

На зразок "колгосп", "сільгосп"?

Ага. Я це питання не вивчав (навіть не знаю де й як почати 🤔), але таке ось ліплення до купи слів точно перейняте з СРСР. Ліпити до купи корені, або взагалі якісь дурні всічення коренів це точно радянщина, навіть не московщина, бо такий словотвір як в деяких радянських словах є дурним для будь-якої мови. Як ось «колгосп». Шо таке «кол-» в тому слові, якшо корінь у «колективний» є «колект-»? Певно, лише таварішшь Лєнін знає. Або недавно реготав, як подумав над словом «радбез» (Рада Безпеки ООН). Аха-ха, виявляється «-без» там є скорочено від «безпека/безопасность», хоча й в укр. «безпека», й у моск. «безопасность» «без-» є взагалі префікс, а не корінь! Рада без.. без чого? Можна вмерти зі сміху. Але за ліплення йменників до купи не знаю. Зустрічаються такі слова як «жар-птиця», але там риска стоїть недарма, бо вимовляється то слово роздільно. Я так гадаю. Може, таке слово як «лік-торг» і може існувати в нашій мові? Не знаю. Але тоді, принаймні, вимова має бути роздільною. Але прикметники й іменники вже до купи ліпити можна, наче. Зустрічав декілька таких слів, але не згадаю... Також помітив, шо дієслова в наказовому способі також, ніби, ліплять до йменників. Як у «перекотиполе», чи «гуляйполе».

"Лік" і "торг" це-ж не скорочення від инших слів. "Торг" - псл. *tъr̥gъ «базар, торгівля»: goroh.pp.ua: торг#23185
Лік - псл. lěkъ «ліки, лікування», lěčiti «лікувати»: goroh.pp.ua: лік#14562

Так, я розумію. Але як писав вище, ліплення двох іменників до купи в українсьй також є сумнівним. Має бути інтерфікс «-о-».

Виходить тоді "лікоторг".

Виходить.

Змінив

<Так, я розумію. Але як писав вище, ліплення двох іменників до купи в українсьй також є сумнівним. Має бути інтерфікс «-о-».>

Leudmila/Leudmil (leud + mil/mila), d.-rous. pœutybéga (pœuty "pan" + béga "béglica, bégla") "geona tecla ôd suoya mõgya" (starolead. ‹poćbiega› "globetrotter, vagabund"), meduédy (medu "meûd" + édy "éda, édoun"), ‹motõz› (mœut + õz), laxmœutïe (lax + mœut), d.-rous. drycœuly, drycœulïe (*drucœuly, drucœulïe; *dru- "dèrevo" + cœuly/cœulïe "cœul, cœulïe"), strémygòlôu› (strémy + gòlôu), ‹gospœudy (*gost- + podys), goumno (gou- "rogatina, goveado" + "mno (*myno) "tœuc, bitova, bitnya").

То, гадаєте, подоба "лікторг" може існувати в сучасній мові?

Ya gadaiõ take slovo mogêity bouti i nuiné, xotya samo slovo za danõ teamõ né mi po dobé.

Gadal eimy ini isce slovo sucladene bez ‹o- (-e-, -œu-, -ei-, -eû-) — u slovacyscé: ‹ťuľpas› "teuxtéy, telepeny" (← *teul- ména do *tel- "telea", + *pas-os "cto pasêity" = *"cto pasêity teleata"; verstay zu rous. ‹oloux› — peruésno *‹voloux›, ôd "vœul").

Зрозуміло. Цікаво.