Значення слова
Гендер — соціальна стать, що визначає поведінку людини в суспільстві і те, як ця поведінка сприймається.
Приклад вживання

Гендерна рівність.

Походження

лат. genus − рід

Слово додав

Перекладаємо слово гендер

рід
19

Відносно до недавна, в англійській термін gender вживалися лише на позначення граматичного роду. У французькій так само стали використовувати термін genre („рід“, „жанр“). Як на мене, в українській можна розширити термін „рід“ схожим чином. За етимологією: від латинського genus – „рід“, „різновид“.

Anton Sherstiuk 28 березня 2016
30 червня 2023

Це особливо добре звучить на тлі того, що люди, які самі визначають собі рід, казатимуть я чоловічого/середнього/жіночого роду. Наприклад, я жінка середнього роду. Я чоловік жіночого роду і таке інше. Однозначно +

21 січня

Гендер — стать. Рід набагато ширше значення і ніяк не пов'язане із гендером

стать
12
Taras Rodtsevych 25 березня 2016
27 березня 2016

термін ґендер ввели навмисне, щоб розділити соціокультурну стать від біологічної, з цього огляду, ототожнення біологічної статі з ґендером видається не надто доцільним

28 березня 2016

Gender is the range of characteristics pertaining to, and differentiating between, masculinity and femininity. Так принамні ввжажає Гугл. Чи ви вважаєте що людина може бути однієї статі біологічно і іншої статі статі соціокультурно?

29 березня 2016

Звісно. Для цього, власне, й впровадили термін.

26 вересня 2022

Може й не треба для цього вводити окреме слово?

28 вересня 2022

Зовсім се не те. Гендером звуть не йно стать тілесну.

30 червня 2023

-, стать у тебе з народження визначається за статевими ознаками, а ґендер визначає для себе сама людина

8 листопада

+
Різниці нема і , донедавна, у західних мовах sex та gender були синонімами. Ідеологією мову не виправиш)

8 листопада

Гендер уже давно означає не стать, навіть коли їх тільки два

соціальна стать (соціостать)
7

Для української мови складні терміни цілком типові. А що найважливіше, з'являється чітка зрозумілість значення. Також можна „соціальний рід“.

Anton Sherstiuk 28 березня 2016
29 березня 2016

Тоді "суспільна стать"

11 червня 2017

Не годиться: "соціальна" -- теж запозичення.

суспільностать
4
S. Velichko 11 червня 2017
18 липня

Мабуть якось так, але це довге, а скорочення теж такі собі

чіль
3

пропоную надати давньому українському слову нового значення.
Таким чином розрізнятиметься стать та чіль (гендер)

Tymofii Lytvynenko 20 вересня 2021
1 липня 2023

А що це за давнє слово таке?

2 липня 2023

<А що є то за давнє слово?>

SIRM IV, 547: ‹по́чіль› "стать"; Gelex./Ndl. II, 729: ‹по́чіль› "Geschlecht, Sexus".
Za SIRM, œd *kel-os "rœud", œd *kel- u ‹celeady› (*kel-end-ys) ta ‹ceolovéc› (*kel-uoyk-os).

статерозлад
2

Невідповідність "суспільної статі" фактичній є психічним розладом, який називається ґендерною дисфорією, або ґендерним розладом ідентичності / особистості.
Явища треба називати своїми іменами.

Віталій Даниляк 15 серпня 2018
22 січня

Невідповідність ...
Чому саме НЕ? А якщо ґендер відповідає статі? Де тут йдеться про (не)відповідність взагалі?

18 липня

Ну так ви максимум спробувати створити назву гендерній дисфорії, а не самому поняттю; та й справді це не обов'язково саме про трансгендерів чи небінарні гендери. Хоча ви мабуть і невідповідність людини гендерним стереотипам засуджуєте мабуть

сустать
2

СУСпільна СТАТЬ

Ihor Yalovetskyi 26 вересня 2022
27 вересня 2022

Nacy e tou znac "common, supœulen, sõ-"?

27 вересня 2022

здається ви пропонуєте со- замість су-, але не розумію чому.

18 липня

Ні, він каже що су- вже має значення — спільний. Ви й справді від слова суспільство залишили тільки префікс. Хоча може це могло б щось означати

18 липня

сус

парід
2

Не є родом із життівницької точки зору. Лже-рід

Роман Роман2 21 січня
22 січня

±
Не впевнена щодо па-, може краще ся-/себе-/своє- + рід/стать

суспільна стать
1

Пропозиція Anton Sherstiuk.

Карл-Франц Ян Йосиф 20 вересня 2021
родовигляд
0
Tadeusz Borzyński 29 березня 2016
статева постава
0
Tadeusz Borzyński 29 березня 2016
громадостать
0

соціяльний – суспільний, громадський

S. Velichko 11 червня 2017
родостать
0
Володимир Шумейко 18 листопада
Запропонувати свій варіант перекладу
Обговорення слова
9 листопада

Eagl. slovo ‹gender› œd phran. ‹gendre› œd lat. ‹gener-›, pne uzcleznuix padœu slova ‹genus›, tb. ‹genus› u im. p. od., ta ‹gener-› u inxix padéx. Samo ge lat. ‹genus› znacity pered usémy "rœud, rod", i se e, u istoté, cyto eagl. ‹gender› znacity nuiné u œdnosé ic totogynosti lioudinui — "rœud, ròd", npr. mõgyscuy, geinscuy.
Ta na cœilco e slovo "rœud, ròd" ouge dosta pereteagyeno rœznami znacyeinïami, dobré bui ye yacsi ròzrœzniti tuarno.
U eagl. e ‹gender›, ‹genre› tuarno ròzrœznyeno radno u rœznui dobui cerpanïou tohoge slova yz phraneçscui. U rousscé, coli xotiemo byrati pitomoe slovo ‹rœud, ròd› e ciniti tac teagye, ta odino réxyeinïe'm yzbagnõu:
na cœilco eagl. ‹gender› ta ‹genre› sõty œd pne uzcœsnuix padœu lat. ‹genus› — ‹gener-›, pri cerpanœmy ‹genus› preamo œd imenœuna padou lat. ‹genus›, to mogli buismo, cei, uzeati peny uzcleznuix padœu rous. slova ‹rœud, ròd› — ‹rodou-, rodu- ; ròdou-, ròdu-›, se-ty slovo teagneity pervœstno dœ imeun is pnemy na *-u, a tac perevesti ye u imea is inximy pnemy, npr. na *-o niyaca rodou, ci *-os mõgysca rodou, dodauxi sesi *-o, *-os preamo do ‹rodou-, rodu- ; ròdou-, ròdu-›: ‹rodœu› (*rodou-os), ‹ròdœu› (*ordou-os), ‹rœduo / rœuduo› (*rodu-o), ‹ròduo› (*ordu-o).
U uzcleznéx padéx bui tocdé tuarui ‹rodœu›, ‹ròdœu› boulo isclaniati he:
im. od.: ‹rodœu›, ‹ròdœu›
rod. od.: ‹rodova›, ‹ròdova›
pricl. od.: ‹rodœu›, ‹ròdœu›
dat. od.: ‹rodovou›, ‹ròdovou›
mést. od.: ‹rodové›, ‹ròdové›
orõd. od.: ‹rodovomy›, ròdovomy›
im. mn.: ‹rodovi›, ‹ròdovi›
rod. mn.: ‹rodovœu›, ‹ròdovœu›
pricl. mn.: ‹rodovui›, ‹ròdovui›
dat. mn.: ‹rodovœum›, ‹ròdovœum›
mést. mn.: ‹rodovéx›, ‹ròdovéx›
orõd. mn.: ‹rodovui›, ‹ròdovui›

Yasnéixe ròzouméti põty tuaroménui œd ‹rœud› / ‹ròd› (*rodu / *ordu) → ‹rodœu› / ròdœu (*rodou-os / *ordou- os), se e, na pricladé latinscui móuvui, coli larinsca bui i nuiné boula giva móuva, i potrebouiõci uvesti novõ pœimõ "gender", uzeala bui peny uzcleznuix padœu slova ‹genus› — ‹gener-›, i dodala ésce ‹-us› œd daunéxeoho *-os, tb.: ‹genus, gener-› + ‹-us› (*-os) → ‹generus› (*gener- + *-os), i tac vuiniclo bui novo slovo is inxemy znacyeinïemy.

Inxe réxyeinïe bui moglo bouti, prineati cyto pervœsten pratuar slova ‹rœud, ròd› e tacui *ordu (e dué gadcui: *ordu- ta *rodu), i cyto pervœsten proteag *ordu e tacui ‹ròd› a ne ‹rœud›, a ‹rœud› e utœrniy proteag, i coristati yz obou tuarou u rœznax znacyeinïax. Obace, tocdé bõdeity treba pilnouati vuimóuvui, ròzrœzniaiõci "xiroco" {o} — /ɔ ~ ɒ/ u ‹ròd, ròdou, ròdé, ròdomy› ta "õzyco" {o} — /o ~ ʷɔ/ u ‹rodou, rodé, rodomy› tuara ‹rœud›.

Treba e ésce gadati yz ocrema na slova "gene", "genome*, "genre", ta in., cyto usé sõty œd pie. *gen-, decotra yz gr., inxia yz lat. Pocui ne doumau eimy ocremo nad peredatyeiõ pœimui "gene", ta gadaiõ, za se slovo bui mœugl slougiti tuar ‹ròd›, libon', pacye ou yoho e cyto œd déyeslova, tb. *"tuy / to cyto rodity (ròdity) = daieity rœud", porn. "pathogen", "oxygen*, "hydrogen" (⁺‹xuore-ròd› ← *"ròditi xuœry", ⁺‹cuise-ròd› ← *"ròditi cuisy, ‹vodo-ròd› ← *"ròditi vodõ").

13 листопада

А яка морфемна різниця між rodœu і ròdœu? Наче ж ідея Вашого письма полягає в тім, щоб одним писаним словом одбити всі можливі вимови, а тут наче окремо писані рід/род, як від/од.

13 листопада

Ви маєте на увазі фонемну?

13 листопада

". Obace, tocdé bõdeity treba pilnouati vuimóuvui, ròzrœzniaiõci "xiroco" {o} — /ɔ ~ ɒ/ u ‹ròd, ròdou, ròdé, ròdomy› ta "õzyco" {o} — /o ~ ʷɔ/ u ‹rodou, rodé, rodomy› tuara ‹rœud›."

Добродію Єлисію, я правильно розумію Вашу думку, Ви кажете, що треба розрізняти при вимові звучини (фонеми), що давно злилися в переважній більшості говірок?

13 листопада

"А яка морфемна різниця між rodœu і ròdœu? Наче ж ідея Вашого письма полягає в тім, щоб одним писаним словом одбити всі можливі вимови, а тут наче окремо писані рід/род, як від/од.".
Там, за словами добродія Єлисія, різні звучини.
" {o} — /ɔ ~ ɒ/" -- це О, що утворився в словах із повноголоссям, не має загалом чергуватися з і.
" {o} — /o ~ ʷɔ/" -- походженнєвий О, вищого підняття, що чергується з І

14 листопада

>Ви маєте на увазі фонемну?
Ні, напр. uologobleudcwsty [вологоблюдкість], uologobleudnwsty [вологоблюдність], òugobleudnwsty [вогоблюдність] під гігроскопічність суть слова з різними тварниками, а не просто звучинами, як от "вугілля" і "вугіль" мають ледь не однакові значення, та різні за складом (також пор. рибак, рибалка, риболов), а от "вугіль" та "угіль" суть одне слово з різними вимовами.

14 листопада

Тут різниця тільки фонемна

1 грудня

>Eagl. slovo ‹gender› œd phran. ‹gendre› œd lat. ‹gener-›, pne uzcleznuix padœu slova ‹genus›, tb. ‹genus› u im. p. od., ta ‹gener-› u inxix padéx. Samo ge lat. ‹genus› znacity pered usémy "rœud, rod", i se e, u istoté, cyto eagl. ‹gender› znacity nuiné u œdnosé ic totogynosti lioudinui — "rœud, ròd", npr. mõgyscuy, geinscuy.
Ta na cœilco e slovo "rœud, ròd" ouge dosta pereteagyeno rœznami znacyeinïami, dobré bui ye yacsi ròzrœzniti tuarno.

А що як розглянути слово коліно "genū ~ genus"?

Поділитись з друзями