термін ґендер ввели навмисне, щоб розділити соціокультурну стать від біологічної, з цього огляду, ототожнення біологічної статі з ґендером видається не надто доцільним
Gender is the range of characteristics pertaining to, and differentiating between, masculinity and femininity. Так принамні ввжажає Гугл. Чи ви вважаєте що людина може бути однієї статі біологічно і іншої статі статі соціокультурно?
стать біологійну/біологічну визначають переважно за статевими органами, хоча в "Кінці гендеру" Дебри Со вичитав інший погляд, який припав мені до душі: визначати біологійну стать за видом статевих клітин, який може виробляти тіло.
Але є також сприйняття людиною себе, відчуття відповідности статі. І це відчуття залежить уже від устрою мозку. В тому-таки "Кінці гендеру" розписано про це докладно. Стисло: мозок чоловіка може бути схожий на мозок жінки (а вони відрізняються), і тоді такий чоловік може бути бісексуалом, геєм або ж узагалі почуватися жінкою й не почувати себе "зручно" у своєму тілі. Останній випадок --- і є трансгендерність/транссексуальність/трансстатевість (як там іще це можна називати).
Це можна перевернути в інший бік, для жінки з мозком, схожим на чоловічий.
І в тому самому "Кінці гендеру" наведено приклади інших культур (здається, африканських), у яких окремі чоловіки можуть виконувати "жіночі" ("жіночі" згідно з тими культурами) ролі, і щоб називати цих людей, існують окремі слова.
Тож відповідь буде "так".
-, стать у тебе з народження визначається за статевими ознаками, а ґендер визначає для себе сама людина
+
Різниці нема і , донедавна, у західних мовах sex та gender були синонімами. Ідеологією мову не виправиш)
+
у цьому видиві: https://www.youtube.com/watch?v=w3PtE1nJ-U4 --- авторка запропонувала ширше дивитися на слово "стать", адже воно споріднене зі словами "ставати", "стати", тож логічно було би, щоб воно вміщувало в себе не лише статеві органи, але й досвід людини, те, ким вона стала. За потреби уточнити можна додавати "біологійна/біологічна" чи "суспільна". (Дивіться розділ "Гендер, як проблема мови...")
Авторка видива також наводила приклад німецької мови, де, за її словами, послуговуються словом Geschlecht і для "статі", і для "гендеру", за потреби додаючи прикметники.
Розглядає вона також і англійську мову, де "sex" --- суто біологія (а саме слово тягнеться з таким значенням аж із латини, і такої охопности, як "стать", мати аж ніяк не може), а "gender" ввели із сучасним значенням лише нещодавно (раніше це був "граматичний рід", як уже тут зазначали).
Висновок: слід не бездумно взоруватися на англійськомовний контекст, а думати про свій і творити його на питомих засадах. І ставлення до слова стать змінити, зробити його охопнішим, подібно до того )як це є, скажімо, в німецькій мові).
Не зовсім згоден із прикметником "суспільна", дивіться мій відгук під перекладом "соціальна стать".
Для української мови складні терміни цілком типові. А що найважливіше, з'являється чітка зрозумілість значення. Також можна „соціальний рід“.
не згоден із прикметниками "соціальний", "суспільний" як спробу уточнити "стать" і наблизити значення словосполуки до "гендеру".
"Гендер" розуміють по-різному, слово розмите, й це проблема. Виознака/Означення, що дали тут, відповідає сполуці "гендерна роль". Можемо перекласти останню як "статева роль" ("роль" --- питання інше). Натомість "гендер", уважаю, має бути словом, що вказує на відчуття людиною своєї статі, відповідности цій статі. Пропоную на це значення слова "психічна/душевна стать" на противагу біологійній/біологічній статі. Останню пропоную назвати "фізичною" статтю --- буде схоже на пару "фізичне та психічне здоров'я".
Невідповідність "суспільної статі" фактичній є психічним розладом, який називається ґендерною дисфорією, або ґендерним розладом ідентичності / особистості.
Явища треба називати своїми іменами.
Невідповідність ...
Чому саме НЕ? А якщо ґендер відповідає статі? Де тут йдеться про (не)відповідність взагалі?
Ну так ви максимум спробувати створити назву гендерній дисфорії, а не самому поняттю; та й справді це не обов'язково саме про трансгендерів чи небінарні гендери. Хоча ви мабуть і невідповідність людини гендерним стереотипам засуджуєте мабуть
пропоную надати давньому українському слову нового значення.
Таким чином розрізнятиметься стать та чіль (гендер)
<А що є то за давнє слово?>
SIRM IV, 547: ‹по́чіль› "стать"; Gelex./Ndl. II, 729: ‹по́чіль› "Geschlecht, Sexus".
Za SIRM, œd *kel-os "rœud", œd *kel- u ‹celeady› (*kel-end-ys) ta ‹ceolovéc› (*kel-uoyk-os).
СУСпільна СТАТЬ
здається ви пропонуєте со- замість су-, але не розумію чому.
Ні, він каже що су- вже має значення — спільний. Ви й справді від слова суспільство залишили тільки префікс. Хоча може це могло б щось означати
Ніби complementary
Ні виступає часто запереченням ,тобто ністать показує ,що це не є стать , але ... це філософськи ,надто дурний аби роз'яснити ....
Може бути
Префікс об означає охоплення, оточення, вплив або перехід у новий стан.
не згоден із прикметниками "соціальний", "суспільний" як спробу уточнити "стать" і наблизити значення словосполуки до "гендеру".
"Гендер" розуміють по-різному, слово розмите, й це проблема. Виознака/Означення, що дали тут, відповідає сполуці "гендерна роль". Можемо перекласти останню як "статева роль" ("роль" --- питання інше). Натомість "гендер", уважаю, має бути словом, що вказує на відчуття людиною своєї статі, відповідности цій статі. Пропоную на це значення слова "психічна/душевна стать" на противагу біологійній/біологічній статі. Останню пропоную назвати "фізичною" статтю --- буде схоже на пару "фізичне та психічне здоров'я".
"Душевний" як відповідник до "психічний" подобаю сам, а також він відповідає найуподобанішому перекладові до слова 
психіка
Я для цього й додав одміну «душевна», якщо Ви саме про чужомовність «психічної». Можнп голосувати як за весь переклад, так і за відміни окремі, й аони перевпорядуються відповідно до кількости вподоб
Eagl. slovo ‹gender› œd phran. ‹gendre› œd lat. ‹gener-›, pne uzcleznuix padœu slova ‹genus›, tb. ‹genus› u im. p. od., ta ‹gener-› u inxix padéx. Samo ge lat. ‹genus› znacity pered usémy "rœud, rod", i se e, u istoté, cyto eagl. ‹gender› znacity nuiné u œdnosé ic totogynosti lioudinui — "rœud, ròd", npr. mõgyscuy, geinscuy.
Ta na cœilco e slovo "rœud, ròd" ouge dosta pereteagyeno rœznami znacyeinïami, dobré bui ye yacsi ròzrœzniti tuarno.
U eagl. e ‹gender›, ‹genre› tuarno ròzrœznyeno radno u rœznui dobui cerpanïou tohoge slova yz phraneçscui. U rousscé, coli xotiemo byrati pitomoe slovo ‹rœud, ròd› e ciniti tac teagye, ta odino réxyeinïe'm yzbagnõu:
na cœilco eagl. ‹gender› ta ‹genre› sõty œd pne uzcœsnuix padœu lat. ‹genus› — ‹gener-›, pri cerpanœmy ‹genus› preamo œd imenœuna padou lat. ‹genus›, to mogli buismo, cei, uzeati peny uzcleznuix padœu rous. slova ‹rœud, ròd› — ‹rodou-, rodu- ; ròdou-, ròdu-›, se-ty slovo teagneity pervœstno dœ imeun is pnemy na *-u, a tac perevesti ye u imea is inximy pnemy, npr. na *-o niyaca rodou, ci *-os mõgysca rodou, dodauxi sesi *-o, *-os preamo do ‹rodou-, rodu- ; ròdou-, ròdu-›: ‹rodœu› (*rodou-os), ‹ròdœu› (*ordou-os), ‹rœduo / rœuduo› (*rodu-o), ‹ròduo› (*ordu-o).
U uzcleznéx padéx bui tocdé tuarui ‹rodœu›, ‹ròdœu› boulo isclaniati he:
im. od.: ‹rodœu›, ‹ròdœu›
rod. od.: ‹rodova›, ‹ròdova›
pricl. od.: ‹rodœu›, ‹ròdœu›
dat. od.: ‹rodovou›, ‹ròdovou›
mést. od.: ‹rodové›, ‹ròdové›
orõd. od.: ‹rodovomy›, ròdovomy›
im. mn.: ‹rodovi›, ‹ròdovi›
rod. mn.: ‹rodovœu›, ‹ròdovœu›
pricl. mn.: ‹rodovui›, ‹ròdovui›
dat. mn.: ‹rodovœum›, ‹ròdovœum›
mést. mn.: ‹rodovéx›, ‹ròdovéx›
orõd. mn.: ‹rodovui›, ‹ròdovui›
Yasnéixe ròzouméti põty tuaroménui œd ‹rœud› / ‹ròd› (*rodu / *ordu) → ‹rodœu› / ròdœu (*rodou-os / *ordou- os), se e, na pricladé latinscui móuvui, coli larinsca bui i nuiné boula giva móuva, i potrebouiõci uvesti novõ pœimõ "gender", uzeala bui peny uzcleznuix padœu slova ‹genus› — ‹gener-›, i dodala ésce ‹-us› œd daunéxeoho *-os, tb.: ‹genus, gener-› + ‹-us› (*-os) → ‹generus› (*gener- + *-os), i tac vuiniclo bui novo slovo is inxemy znacyeinïemy.
Inxe réxyeinïe bui moglo bouti, prineati cyto pervœsten pratuar slova ‹rœud, ròd› e tacui *ordu (e dué gadcui: *ordu- ta *rodu), i cyto pervœsten proteag *ordu e tacui ‹ròd› a ne ‹rœud›, a ‹rœud› e utœrniy proteag, i coristati yz obou tuarou u rœznax znacyeinïax. Obace, tocdé bõdeity treba pilnouati vuimóuvui, ròzrœzniaiõci "xiroco" {o} — /ɔ ~ ɒ/ u ‹ròd, ròdou, ròdé, ròdomy› ta "õzyco" {o} — /o ~ ʷɔ/ u ‹rodou, rodé, rodomy› tuara ‹rœud›.
Treba e ésce gadati yz ocrema na slova "gene", "genome*, "genre", ta in., cyto usé sõty œd pie. *gen-, decotra yz gr., inxia yz lat. Pocui ne doumau eimy ocremo nad peredatyeiõ pœimui "gene", ta gadaiõ, za se slovo bui mœugl slougiti tuar ‹ròd›, libon', pacye ou yoho e cyto œd déyeslova, tb. *"tuy / to cyto rodity (ròdity) = daieity rœud", porn. "pathogen", "oxygen*, "hydrogen" (⁺‹xuore-ròd› ← *"ròditi xuœry", ⁺‹cuise-ròd› ← *"ròditi cuisy, ‹vodo-ròd› ← *"ròditi vodõ").
А яка морфемна різниця між rodœu і ròdœu? Наче ж ідея Вашого письма полягає в тім, щоб одним писаним словом одбити всі можливі вимови, а тут наче окремо писані рід/род, як від/од.
Ви маєте на увазі фонемну?
". Obace, tocdé bõdeity treba pilnouati vuimóuvui, ròzrœzniaiõci "xiroco" {o} — /ɔ ~ ɒ/ u ‹ròd, ròdou, ròdé, ròdomy› ta "õzyco" {o} — /o ~ ʷɔ/ u ‹rodou, rodé, rodomy› tuara ‹rœud›."
Добродію Єлисію, я правильно розумію Вашу думку, Ви кажете, що треба розрізняти при вимові звучини (фонеми), що давно злилися в переважній більшості говірок?
"А яка морфемна різниця між rodœu і ròdœu? Наче ж ідея Вашого письма полягає в тім, щоб одним писаним словом одбити всі можливі вимови, а тут наче окремо писані рід/род, як від/од.".
Там, за словами добродія Єлисія, різні звучини.
" {o} — /ɔ ~ ɒ/" -- це О, що утворився в словах із повноголоссям, не має загалом чергуватися з і.
" {o} — /o ~ ʷɔ/" -- походженнєвий О, вищого підняття, що чергується з І
>Ви маєте на увазі фонемну?
Ні, напр. uologobleudcwsty [вологоблюдкість], uologobleudnwsty [вологоблюдність], òugobleudnwsty [вогоблюдність] під гігроскопічність суть слова з різними тварниками, а не просто звучинами, як от "вугілля" і "вугіль" мають ледь не однакові значення, та різні за складом (також пор. рибак, рибалка, риболов), а от "вугіль" та "угіль" суть одне слово з різними вимовами.
Тут різниця тільки фонемна
>Eagl. slovo ‹gender› œd phran. ‹gendre› œd lat. ‹gener-›, pne uzcleznuix padœu slova ‹genus›, tb. ‹genus› u im. p. od., ta ‹gener-› u inxix padéx. Samo ge lat. ‹genus› znacity pered usémy "rœud, rod", i se e, u istoté, cyto eagl. ‹gender› znacity nuiné u œdnosé ic totogynosti lioudinui — "rœud, ròd", npr. mõgyscuy, geinscuy.
Ta na cœilco e slovo "rœud, ròd" ouge dosta pereteagyeno rœznami znacyeinïami, dobré bui ye yacsi ròzrœzniti tuarno.
А що як розглянути слово коліно "genū ~ genus"?
»Тут різниця тільки фонемна«
Coli rœzniça e phonéimna, ona ne mogé bouti 'tœilcui', atge phonéma vuituicity znacyéinnhe slova.
»напр. uologobleudcwsty [вологоблюдкість], uologobleudnwsty [вологоблюдність], òugobleudnwsty«
Yac samui'ste moglui pomietiti, tam e slova tvoryeno œd dvou rœznuix coreneu: ‹volog-› u slovie ‹vologa, vologiti, vologœsty›, ta œd ‹vóug- (d.-rous. ‹vulg- / вълг-›) u ‹vóugoc, vóugc- (vóugcuy, vóugco, vóugcœsty)›. Tam cde ranieyche pisax ‹òug-› nuinie buimy pisau ‹vóug-›, ta sõty e ta sama: ‹volog-› ta ‹vóug-› sõty dva rœzna corenya a ne rœznovizvõccia tohoge corene, a tomou i pischemo yea rœzno.
A u tvariex ‹rod-› ta ‹ròd-› e peredano dvie mogebnie gadcie istoslœuvia — ‹rod-› œd *rod-, ta ‹ròd-› œd *ord- ; néyma pèunosti cotra gadca e vierna, ta ya'smi coristau yz seyui nepèunosti tvoriti slova iz rœznuimi znacyéinnhami, cde ‹o› u ‹rod-› imé vuimóuvõ /o/ = [ʷo ~ ʷɔ], a ‹ò› u ‹ròd-› /ɔ ~ ɒ/ = [ɔ, ɒ].
*ord ще в праслов'янську добу перейшло в *rȍdъ, чи не так? Чи стоїте на тім, що *ord жило паралельно з *rȍdъ, що з них у др. мові постали дві різних за вимовою слові, що на письмі є самопис (homograph) родъ? Тож суть різні вимови др. родъ, одна з яких дала rœd, а друга — ròd? Яка тоді може бути різниця в значеннях, чи є ця різниця десь засвідчена?
Відносно до недавна, в англійській термін gender вживалися лише на позначення граматичного роду. У французькій так само стали використовувати термін genre („рід“, „жанр“). Як на мене, в українській можна розширити термін „рід“ схожим чином. За етимологією: від латинського genus – „рід“, „різновид“.
Це особливо добре звучить на тлі того, що люди, які самі визначають собі рід, казатимуть я чоловічого/середнього/жіночого роду. Наприклад, я жінка середнього роду. Я чоловік жіночого роду і таке інше. Однозначно +
Гендер — стать. Рід набагато ширше значення і ніяк не пов'язане із гендером
Гендер - гендер. Стать - стать.
Добродію Кривоносе, гендер — це не стать
Не стать. Сьогодні. Але треба також розуміти, шо розрізнення "статі" та "гендеру" прийшло з англійської мови (ну й з розвитку науки та з розвитком суспільства), а там воно з'явилося лише в 20-му столітті.
https://www.etymonline.com/word/gender
добродію Антоне, ваша правда, спасибі. Я подививсь одне видиво (https://www.youtube.com/watch?v=w3PtE1nJ-U4, розділ "Гендер як проблема мови...") й кинув голос за "стать", а також переказав там думки з видива
+
—
+
Роди :
Середній, чоловічій ,жіночий
🤔
Якщо так , то стіл -чоловічій . Ми не даємо йому стать чоловіка ...
Masculinum, femininum, neutrum винику в пранодськоїврупські з animatum (ста m.) та inanimatum (ста f. та n.)
Наприклад, ино дівча♀️є с. р., хай воно є живо