Хиба?
https://dictionary.cambridge.org/dictionary/english/brainstorm

Yep. https://lucidspark.com/blog/how-to-brainstorm-solo

Судячи з етимології, значення спільності там не було первинно, а з'явилося лише зі сучасним значенням.
https://www.etymonline.com/word/brainstorm#etymonline_v_27379

Так сучасний (новомодній) знак и перекладаємо...

1) Це не "чисте дієслово", а віддієслівний іменник;
2) Навіть відсутність дієслів на префікс "су-" не є причиною для заборони їх створення;
3) Префікс "су-" має давнє походження і природній словотвір з цього префіксу, як і з "па-" припинився/дуже нечастий.
4) Слід відроджувати вживання давніх морфем для українського словотвору.

Дієслівні йменники виникли од дієслів та мають такі самі префікси. Я розумію Вашу думку про префікс су-, та не конечно поділяю її. Гадаю, що передусім годиться вживать засобів, що є в новожитній мові. Та дарма. Кожному свої погляди.

Олексо, на жаль через звичку "позичати" питомі слова й морфеми витісняються з українського словотвору й тому треба давати друге життя таким префіксам, як "су-" та "па-":
Цитую: "В іменниковому словотворенні використовуються префікси давнього походження, які з плином часу стали непродуктивними і в багатьох словах зрослися з коренем. Серед тих, що колись широко використовувалися для творення іменників і при­кметників, слід назвати па-, пра-, су-: пазелень (рання зелень), пагілля (тоненьке гілля), пасіка, патока, пращур (далекий предок), суглоб, сусід. У новіших за походженням словах ці префікси ще осмислюються: пагорб, памо­розь, прадід, сутінь. Однак словотворчу продуктивність виявляє тільки префікс пра- і то обмежено — переважно в утворенні слів книжкового характеру: прамова, прабатьківщина, праліс.": http://litmisto.org.ua/?p=6226
P. S. Олексо сподіваюся, що Ви зміните свою думку щодо використання цих "мало-"/"непродуктивних" морфем для словотвору. Бо "су-" чудово перекладє лат. "ко(н)-" чи давньогрец. "си(н)-" не в усіх, але в багатьох контекстах.
P. P. S. Цікаво, що в покажчик осідку нещодавно додали розділ "морфеми" для стимуляції словотвору з питомих морфем: https://slovotvir.org.ua/areas/morfemy

Підпираю.

Так і вважаю.

Чому?

ну то мабуть ваш місцевий діалект, перший раз чую щоб обшук називали трус

Та відоме ніби слово обшук r2u.org.ua: Трус. Не знаю до чого воно тут і знаю що ви обоє не відповісте, та все ж

Читаючи тебе в мені виник сум, лишень.

а в тебе не виник сум від того що люди які ненавидять україну що навіть український алфавіт хочуть замінити на будьшо лишби москва вкрала кирилицю, нашу рутенку, нашу букву ї, нашу букву ш в вигляді тризуба в насже мало вкрали всьгого навсього вкрали назву русь..

Ні не виник. Мені начхати на думку та погляд кацапа. Мова і письмо це дві різні речи. Наша буденна кирилиця, рівно латиниці, відходить від елінійського письма, котре від хвінікійського, що зтікає до египитських малюнків. То де сенс питання. Ле, раніше нам навіть цілковито відсутність письма не заважала спілкуватися, хіба тоді мова була чистіша. Але хіба ж звичка то не більше, та"? Я особисто залюбки перейду на ліпшу, за якістю передачі української фонетики, коли таку побачу. Бо це мові на ліпше!
А ти розвів сварку лишень, бо використання латинської абетки тобі не довподоби. І від того мені і сумно, бо ти не спроможній завчасно зрозуміти тієї своєї дурості, й припинити.

О так, письмо зовсім не передає устну мову візуально. Хіба дурень про таке подумає".

Ліпше ж тоді перекладати на кацапську"! Бо лем це і виходить з вашої думки.

Oleg Symonenko,
нашу рутенку, нашу букву ї, нашу букву ш в вигляді тризуба

Ага, ї - "світшетшку". "рутенка" - то є що? Реготав.

Oleg Simonenko,
Vam napysanė Vaszogo ż imeni-prizvyszcza Latìnkow — ne doszkuläje? To je raz.

Ja osobysto ne lysze vmïu vstanovlüvaty nabirnyci, ale szczej jih troha vmïu vlasnymy rucämy rozroblėty ta ukladaty. To je dva.

Nikt Vam ne strome palci v dveri, aby ste zaczėly pysaty Latìnkow: ne podobaje si — ne czytajte! Ale to ne pryvid vlasztovuvaty slovosracz na Slovotvori. To je try.

Suczasna kìrìłkova abetka — to ne v ostannü czergu tvorinė ruk samogo Pėtra Pėrvava: uk.wikipedia.org: Гражданський шрифт#Історія впровадження гражданського шрифту в Московському царстві. To bude czetverta toczka.

No j nasamkinec, toczka pjet́:
_a vidky taka vpewnenist́, szo usi pogoliwno korystujut sä same Windows??? )))_

На правах адміністратора:

Я видалив решту коментарів у цій гілці, через нездатність коментаторів тримати дискусію у цивілізованих рамках. Всі нові коментарі у цій гілці також будуть видалені.

До учасників видаленої дискусії:

Будь ласка, сприйміть це повідомлення, як офіційне попередження, і більше ніколи не переходьте на особистості у спілкуванні на сторінках Словотвору. Тут всі свої і, навіть якщо наші методи й підходи відрізняються, в нас одна мета.

Тепер відповідь на перший коментар ("Ні "план" ні "ідея" не українські слова. Навіщо захаращуєте сторінку?").

Ми вітаємо всі варіанти перекладу і спеціально запрограмували Словотвір таким чином, щоб не створювати штучних обмежень для творчості користувачів. Чим більше варіантів перекладу — тим краще. Яке слово є кращим відповідником для запозичення визначить спільнота за допомогою голосування.