Утворено за допомогою префіксу "су-" в контексті сукупности для вираження групового/колективного "мізкування": 
r2u.org.ua: мізкування
1) Це не "чисте дієслово", а віддієслівний іменник;
2) Навіть відсутність дієслів на префікс "су-" не є причиною для заборони їх створення;
3) Префікс "су-" має давнє походження і природній словотвір з цього префіксу, як і з "па-" припинився/дуже нечастий.
4) Слід відроджувати вживання давніх морфем для українського словотвору.
Дієслівні йменники виникли од дієслів та мають такі самі префікси. Я розумію Вашу думку про префікс су-, та не конечно поділяю її. Гадаю, що передусім годиться вживать засобів, що є в новожитній мові. Та дарма. Кожному свої погляди.
Олексо, на жаль через звичку "позичати" питомі слова й морфеми витісняються з українського словотвору й тому треба давати друге життя таким префіксам, як "су-" та "па-":
Цитую: "В іменниковому словотворенні використовуються префікси давнього походження, які з плином часу стали непродуктивними і в багатьох словах зрослися з коренем. Серед тих, що колись широко використовувалися для творення іменників і прикметників, слід назвати па-, пра-, су-: пазелень (рання зелень), пагілля (тоненьке гілля), пасіка, патока, пращур (далекий предок), суглоб, сусід. У новіших за походженням словах ці префікси ще осмислюються: пагорб, паморозь, прадід, сутінь. Однак словотворчу продуктивність виявляє тільки префікс пра- і то обмежено — переважно в утворенні слів книжкового характеру: прамова, прабатьківщина, праліс.": http://litmisto.org.ua/?p=6226
P. S. Олексо сподіваюся, що Ви зміните свою думку щодо використання цих "мало-"/"непродуктивних" морфем для словотвору. Бо "су-" чудово перекладє лат. "ко(н)-" чи давньогрец. "си(н)-" не в усіх, але в багатьох контекстах.
P. P. S. Цікаво, що в покажчик осідку нещодавно додали розділ "морфеми" для стимуляції словотвору з питомих морфем: 
https://slovotvir.org.ua/areas/morfemy
Підпираю.
Від префікса "су-" та "думати", тобто буквально "спільне думання"
Yep. https://lucidspark.com/blog/how-to-brainstorm-solo
Судячи з етимології, значення спільності там не було первинно, а з'явилося лише зі сучасним значенням.
https://www.etymonline.com/word/brainstorm#etymonline_v_27379
Так сучасний (новомодній) знак и перекладаємо...
plyn dumok
tobto ce toj stan czy proces, koly vidpuskajut sä ḣalma samostrymuvanė i puskajet sä sprawżnisińkyj PLYN dumok, jakymy b czėsom neokovyrnymy vony (dumky) ne zdavaly sä b! ;))
навіть читати не буду цю абракадабру - людині важко встановити українську розкладку на вінді..
Читаючи тебе в мені виник сум, лишень.
а в тебе не виник сум від того що люди які ненавидять україну що навіть український алфавіт хочуть замінити на будьшо лишби москва вкрала кирилицю, нашу рутенку, нашу букву ї, нашу букву ш в вигляді тризуба в насже мало вкрали всьгого навсього вкрали назву русь..
Ні не виник. Мені начхати на думку та погляд кацапа. Мова і письмо це дві різні речи. Наша буденна кирилиця, рівно латиниці, відходить від елінійського письма, котре від хвінікійського, що зтікає до египитських малюнків. То де сенс питання. Ле, раніше нам навіть цілковито відсутність письма не заважала спілкуватися, хіба тоді мова була чистіша. Але хіба ж звичка то не більше, та"? Я особисто залюбки перейду на ліпшу, за якістю передачі української фонетики, коли таку побачу. Бо це мові на ліпше!
А ти розвів сварку лишень, бо використання латинської абетки тобі не довподоби. І від того мені і сумно, бо ти не спроможній завчасно зрозуміти тієї своєї дурості, й припинити.
О так, письмо зовсім не передає устну мову візуально. Хіба дурень про таке подумає".
Ліпше ж тоді перекладати на кацапську"! Бо лем це і виходить з вашої думки.
Oleg Symonenko,
нашу рутенку, нашу букву ї, нашу букву ш в вигляді тризуба
Ага, ї - "світшетшку". "рутенка" - то є що? Реготав.
Oleg Simonenko,
Vam napysanė Vaszogo ż imeni-prizvyszcza Latìnkow — ne doszkuläje? To je raz.
Ja osobysto ne lysze vmïu vstanovlüvaty nabirnyci, ale szczej jih troha vmïu vlasnymy rucämy rozroblėty ta ukladaty. To je dva.
Nikt Vam ne strome palci v dveri, aby ste zaczėly pysaty Latìnkow: ne podobaje si — ne czytajte! Ale to ne pryvid vlasztovuvaty slovosracz na Slovotvori. To je try.
Suczasna kìrìłkova abetka — to ne v ostannü czergu tvorinė ruk samogo Pėtra Pėrvava: 
uk.wikipedia.org: Гражданський шрифт#Історія впровадження гражданського шрифту в Московському царстві. To bude czetverta toczka.
No j nasamkinec, toczka pjet́:
_a vidky taka vpewnenist́, szo usi pogoliwno korystujut sä same Windows??? )))_
Дуже загально. Я особисто використовував цю словосполуку для стану, коли думки йдуть і йдуть, але зупинити їх не виходить. Я би не назвав цей стан "творчим методом генерування ідей".
Хоча, може комусь і до вподоби.
ну то мабуть ваш місцевий діалект, перший раз чую щоб обшук називали трус
Від "мисель" (думка) та "вир".
Ідею почерпнув у Oleg Simonenko.
Гучить, неначе вірш. Тільки спробуйте перевтілитись у просту людину, що розмовляє живою народною мовою. Зібрались люди, щоб разом поміркувать / подумать / помізкувать. Ви гадаєте, що "мислевир" - це перше, що спаде простій людині на думку, щоб назвати таку дію?
Так і вважаю.
Уподоба. Особисто гадаю, шо коли можна перекладати шось удалою словосполукою, особливо англійське слово, складене з декількох слів, то краще спробувати заради різноманіття. Тому пропоную просто "вир мислей/думок".
* від думи: "виклик знанням"
* від основ зна- "знання" та -бій "бій, виклик"
спільне планування
На правах адміністратора:
Я видалив решту коментарів у цій гілці, через нездатність коментаторів тримати дискусію у цивілізованих рамках. Всі нові коментарі у цій гілці також будуть видалені.
До учасників видаленої дискусії:
Будь ласка, сприйміть це повідомлення, як офіційне попередження, і більше ніколи не переходьте на особистості у спілкуванні на сторінках Словотвору. Тут всі свої і, навіть якщо наші методи й підходи відрізняються, в нас одна мета.
Тепер відповідь на перший коментар ("Ні "план" ні "ідея" не українські слова. Навіщо захаращуєте сторінку?").
Ми вітаємо всі варіанти перекладу і спеціально запрограмували Словотвір таким чином, щоб не створювати штучних обмежень для творчості користувачів. Чим більше варіантів перекладу — тим краще. Яке слово є кращим відповідником для запозичення визначить спільнота за допомогою голосування.
Користаю "вир", як у багатьох уже тута поданих словах.
+
штурм теж є запозиченням
Це є прямий переклад!
Плюс.
Штурм - то щось з полтавської говірки?)))
Либонь, полонізм, бо має букву "ш":)
Брейнсторм може бути не тільки колективним. Наприклад, когось закинули в тил ворога і ситуація вийшла зпід контролю. Єдиний варіант вижити—брейнсторм.
Два слова - довго. Крім того, штурм проблеми відбувається не мозком як фізіологічним органом, а думками, які він продукує.