Від "лежати".
По аналогії з ора́ло, покрива́ло, писа́ло, жа́ло, са́ло лічи́ло, ра́ло, креса́ло тощо.
Тобто "орало" – те, чим орять, "жало" – те, чим жалять... "лежало" – те, на чому лежать.
"Лежу в ліжку" не тавтологія?
+
»"Лежу в ліжку" не тавтологія?«
Se samo i ne vadilo bui (por. ‘lieceç liecity/liecouié’, ‘ouciteil oucity’, ‘torgoveç torgouié). U tœmy, vuiznaca e tou opaca: yz [viedomuix] slœu ‘divan’, ‘sofa’ ta ‘couch’, cògyne e ne œd ‘lejati’ (‘couch’ e ceastcovo, ta nie — vidjte nizje), ale golóuno za meaccœsttyõ coberya cyto yimy xito siy rœd boutœrya e: perveisni perssci divanui bea u istotie laviçui (pitimo cameanui) cladenui coberyemy ci verettyemy pro meaccœsty sidiegna. Tacoege rouxivo znaceigna e u slovie ‹sofa›.
Phraneçscoe slovo ‹couche› i ‹couchette›, gerelo eaghelscoho ‹couch› ta veatscoho ‹кушетка›, e œd znaceigna ‘lejati’, obace u phraneçscœy móuvie ne znacity ‘sofa, divan’, natómiesty cazjõty ‹sofa› ci ‹canapé› — ‹couche› e tam zagalno ‘lœgyco, logye’. U eaghelscie, veatscie i inchax móuvax (ceix., slvç., sbxv. tc.) phraneçscoe ‹couche› e legco naboulo znaceigne ‘sofa, divan’ radno tomou cyto u usiex tuix móuvax bie ouge svoye slovo za lœgyco ci za dieyeslovo ‘lejati’. Crœmy toho, samo phraneçscoe dieyeslovo ‹coucher› e œd lat. *collocare ‘ròzmiestiti, pomiestiti’, i znacity pered usiemy ‘logiti, clasti’ — za ‘leagti’ (a tacoge ‘iti supati’) slougity tvar iz ‹se› ‘sẽ’ (‹se coucher: je me couche, tu te couche ...›) ci ‹être couché› (sb. *‘bouti pocladén, pologén) ; e iesce dieyeslovo ‹gésir› preamo za ‘leagti, lejati’ (zagalomy, cnigynoe ci dreünye).
Blizycuy ròzvitoc do eaghel. ‹couch›, veat. ‹кушетка› œd phraneçscoho ‹couche(tte), coucher› (‘lœgyco, lejati’) mogemo dositi i u ceixscœmy ‹pohovka› za ‘couch, sofa’, œd dieyeslova ‹pohovět (si)› ‘rest, chill (in a reclined position)’ (por. rous. ‹govieti›) ; mœgylivo, i u ròzvitcou znaceigna ‘logiti’ ‹coucher› (ta → ‘lœgyco’ ‹couche›) œd lat. *‹collocare› ‘pomiestiti’ bie promeidjne znaceigne ‘(pri)sloniti, iscloniti’ (por. ‘iscloniti golovõ = leagti œdpociti’).
Phraneçscoe ‹canapé› (yzocrema gerelo rousscoho/oucrayinscoho ‹canapa›, cerez lead. ‹kanapa›; tacoge u inchuix slovianscuix móuvax, por. ceix., sln., sbxv. ‹kanape›) e cerez lat. ‹conopeum›, gr. ‹κωνωπειον› œd daunieychoho (imovierno yz eguipetscui) znaceigna ‘comar’ cerez promeidjne znaceigne ‘sietca proti comarœm’, a œdtac pac ‘sietca lejati’, agy pac ouge rœd [meaccoho] boutœrya lejati (pro drouguy ròzvitoc œd znaceigna ‘viseatcha siety’ porœunayte eaghel. ‹canopy›).
Otge mogemo vidieti cyto ou usiex trex viedomuix slovax ‹sofa›, ‹divan›, ‹canapé› e he izpœpnuy znamenateil sõznaca (connotation) meacosti matyevou cyto yimy obcladeno ci obxito (obbito) e uzgleadnuy vid boutœrya — u istotie, laviçõ.
Cyto ‘sofa / divan / couch, canapé’ e czenscui (technically) ‘laviça’ (iz toiõ rœzniçeiõ cyto tó e obbita/obxita/obcladena meaccomy matyevomy ‘laviça’) — a ne ‘lœgyco’, crœmy toho cyto se potverdjaié vid daunix perveisnuix persscuix ‘divanœu’, porœunayte iesce slovo ‹bank› u nizozeimscœy móuvie, yacoe, crœmy pitimo laviçui, mogé znaciti i ‘sofa’ (pro bœlche vidjte, na pr., tout: https://nl.m.wiktionary.org/wiki/bank — »2. (meubel) comfortabel bekleed meubelstuk waar meer mensen naast elkaar op kunnen zitten«, tamge priclad u receignie:
»Ze zaten op de bank naar de tv te kijken.«, poread iz pervchuimy znaceignemy: »1. (materiaalkunde) breed houten of metalen voorwerp waarop mensen kunnen zitten
harde langwerpige constructie zoals die vaak in kerken, openbaar vervoer en buiten is te vinden«, i priclad u receignie: »Hij voerde de eendjes vanop de bank in het park.«).
Знаю, що мої добрі товариші біля Дністра "канапою" називають звичайний хліб.
Дивно, скидається на зворотнє словотворення від “канапки”.
Так і суржик можна "своїм Українським" назвати...
Суржик і є українське слово
Цікаво, що у білорусів диван взагалі на стінах висить
початок за Єлисеєм (אלישע פרוש) -
у наступний закономірний здобуток, що
за семантикою сповнений розумінням, - "те на чому можна присісти, полежати й набратися сил".
на "тишаку"
(місце для зручності, відпочинку)
Див. 
коузі
{
(Це "новотворення" Є вірнонаправленим "поробком" та начасі не є утвердженим в УКР письмо... (автор/М.С.Я._(с)@
}
/
Див. коузі
{
(Це "новотворення" Є вірнонаправленим "поробком" та начасі не є утверджене в УКР письмо... (автор/_(с)@)
}
"Я купив собі дубовий сидяк з шкіряною обивкою"
"Ба, як розлігся на сидяку! Посунся, я теж хочу розміститися"
"Через мого кота, я кожні два роки купляю новий сидяк"
Історична замітка, бо нічого не змінює.
Від "відпочивати".
По аналогії з ора́ло, покрива́ло, писа́ло, жа́ло, са́ло лічи́ло, ра́ло, креса́ло тощо.
Тобто "орало" – те, чим орять, "жало" – те, чим жалять... "лежало" – те, на чому відпочивають, бо на дивані дійсно люд робить це.
ТИШАК
/
на "тишаку"
(місце для зручності, відпочинку)
_________
{
(Це "новотворення" Є лише "поробком" , начасі не утверджене в УКР письмо... (автор/_(с)@)
}
Prœstyrõ na uibér iz six tuarœu:
opleun
/oˈpli͡ʉn/, /oˈ-/ = [(ʷ)oˈ-], [woˈ-, ɦ(ʷ)oˈ-], [o̯ˈ-, u̯ˈ-]
opleiny
/oˈple͡inʲ/, /-ple͡i-/ = [-ˈple̝ʲ-, -ˈpli(ʲ)-, -ˈplʲɪ-, -ˈplɪ̯͡e(ʲ)-], /oˈ-/ = [(ʷ)oˈ-], [woˈ-, ɦ(ʷ)oˈ-], [o̯ˈ-, u̯ˈ-]
oplên
/ˈoplɛn/, /ˈo-/ = [ˈ(ʷ)o-], [ˈwo-, ˈɦo-]
/oˈplɛn/, /oˈ-/ = [(ʷ)oˈ-], [woˈ-, ɦ(ʷ)oˈ-], [o̯ˈ-, u̯ˈ-]
Pro bœulxie vìdyite SIRM IV, 200: ‹оплі́н›.
Tuar ‹opleun› e snouto na ‹оплі́н›, ‹opleiny› на ‹оплі́нь›, a tuar ‹oplên› na tuaréx ‹о́плен› ta ‹опле́н› tamge u SIRM.
Crœumy znacyeiny "a pillow on a shelf", daunéixiœi znacyeinïa "poliça, greadély" sõty ispœulna i is arab. ‹suffa› (gèrêlo phran. ‹sofa›) cyto crœumy sõkésnoho znacyeinïa "a sofa, couch", znaci i "greadély, poliçõ, bervy, bervyno, còlodõ", pac i "lavõ, laviçõ", "podro", "sédalo", a tomou mogeity, libo-n', teacti arabscomou slovou "suffa" rozvitcomy znacyeinïa.
goroh.pp.ua: канапа
duimyac
*dūm-y-ak-; творено мною на підставі засвідченого діалектного слова де́мки "мякі боки дивана", що походить від кореня *дъім- (*dūm-) "дим", від одного з його значень *"підійматися, надуватися" (тобто демки = *"дуті частини [меблів]"). Таким чином, димляк є *"такий, що є дутий".
Чому ы, якщо в оригіналі е?
Письмя <е> бо там є квола потуга віддати звук /ɘ/ від прасл. *ū в руській мові. Гинший звук від. прасл. *ū в руській мові є /ɤ/ (й алофони). А в сім слові є корінь *dū-m-. Инші відомі слова від сього кореня з писаним кирилицею <е> суть: <де́мня> (Желехівський І, 176), при <ди́мня> (там же, 182), з тим самим значенням, <де́мгати> "піднімати" (там же, 176. Між иншим, паралелизм "дим — те, що злітає, підіймається" пор. у герм. мовах: нім. Lüft "повітря" — ягел. lift "підіймати"), також <демати~димати> "дути, обдувати" (ЕСУМ ІІ, 32, під <демня>). Инше слово з вірогідним *ū, писаним з <е> є <тельма> "вершина гори" (ЕСУМ V, 541), ← *tū-l-o-s "тил".
Тобто <е> там не є /ɛ/ від прасл. *e, чи /æ/ від прасл. *y (д.-рус. <ь>).
Дуже цікаво. Ніколи не чув про діялекти, уяких ы вимовляли б близько до е.
A /nʲimˈkɛɲa/ ‹némcuinya› : /ɣospoˈdɘ̞ɲa/ ‹gospoduinya›, /lɘˈɣ̞ɛɲa/ ‹lèguinya›, /ˈkɛlɑw ~ ˈgɛlɑw/ ~ /ˈkɘ̞lɑw ~ ˈgɘ̞lɑw/ ~ /ˈkilɑw~ˈkʲɘlɑw/ ‹cuilau›?
+
Найкращий варіянт, як на мене. Хоч і зашифрований. Але якщо брати румунську, то там майже все зашифроване. Отже все гаразд.
Як з "дЕмки" можна утворити "дИмляк" що на додачу споріднене зі словом "надУтий"? Може це взагалі не "демки", а "dęki"?
<Як з "дЕмки" можна утворити "дИмляк" що на додачу споріднене зі словом "надУтий"?>
Poyasnyeno ge uisie?
U ‹демки› e ‹e› cuiriliçui pisanuy inxiozuõc zueacymene /ɘ̞/ = ‹ui (ъі)›, porœunaite: ‹німке́ня› *нѣмькъі́нꙗ, ‹леге́ня› *льгъі́нꙗ, ‹ке́лавий› *къі́лавъ, ‹хе́жа, хє́жа› *хъі́жꙗ. Ôtge, ‹де́мки› e *дъі́мъкъі = duimcui.
«додачу споріднене зі словом "надУтий"?»
I? duim : douti, doumati : dõti, dmeity — tô e staruy cœulycœstno-yacœstnuy pèregòlôs: *um (*ъм — дъметь, дъмьна, дѫти *dumtei) : ūm (*ъім — дъімъ) : *oum (*оум — доумати).
«Може це взагалі не "демки", а "dęki"?'»
I cyto bui tô znacilo? Tacoho slova leadsca ne znaieity. Ta i u rousscé bui ladyeno he ⁺‹денки› ci ⁺‹деньки› boulo — porœunaite: lead. ‹obcęgi› (← ném. hebzange) → rous. ‹obçênycui› — ne ‹obçêmcui›.