Я підпираю думку Вячеслава.
Єлисіє, як би вам не хотілося протилежного, але нині українці читають усі чотири [і] як [і], а не як чотири окремі звуки (більшість українців).
Мені самому здається прекрасним повертати дещо з древнього давньоруського письма (щонайменше, повернути деякі давні найважливіші букви я був би щасливий), але писати ним увесь час зараз лиш відлякує людей від самої думки про зміну української мови.
Чому не писати саме слово і пояснення до нього сучасною (навіть якщо там російський вплив) українською мовою, але уже під описом (або над ним) давати етимологічне написання і спосіб читання? А ще слова, що мають шанси стати незрозумілі, було би добре пояснювати в душках подаючи нинішню форму (написати "здрій", а в душках подати "етимологія", щоб люди знали, що цей "здрій" ваше таке).
Так і людям буде простіше, і думку вашу розуміти легше буде, і не відлякувати будете ви українців від ідеї кращити українську мову.
Я ось уже напорудився читати вашим письмом (хоч все ще зі труднощами і дуже не все розумію), але комусь, хто зустрів Вас уперше, здаватись буде, мов ви пишете якоюсь хорватською – людина не знає закони, які ви використовуєте, правила, якими ви керуєтесь.

Десь треба почати.

Гарно сказано.

В тім и є цимес, що вимова слів – не лише сього слова – може бути різна. Що найменше тут може бути: [xʏw, xyw, çyw, xʷiw, xʷyɸ, xʊ͡ow, xʊ͡ɞw, xʊ͡œw, xʊ͡œɸ, xʉw, ...].