хѡв
Творено вѡд кореня хов-, на пр. у слові ховати й инших похѡдних, диви етим.сл.укр.м., том VI, стор. 190, статтю на слово ховати, тамже й хѡв (написано: хів) у значінні "вигодовування, виховання". Латиньске слово cultura йде вѡд дієслова colo "обробляти, орати; виховувати, пестувати, пестити; гледіти (за чим/ким), доглядати" (https://en.wiktionary.org/wiki/cultura#Etymology, https://en.wiktionary.org/wiki/colo#Latin), чому яко вѡдповідник я й узяв українську основу хов-, яка несе тіж значіння. У непрямих вѡдмінках: хов- (хову, ховам(и), ховах ...).
Прохання не вводьте в оману читачів, послуговуйтесь українськими літерами, зрозумілішими будуть ваші думки.
Я підпираю думку Вячеслава.
Єлисіє, як би вам не хотілося протилежного, але нині українці читають усі чотири [і] як [і], а не як чотири окремі звуки (більшість українців).
Мені самому здається прекрасним повертати дещо з древнього давньоруського письма (щонайменше, повернути деякі давні найважливіші букви я був би щасливий), але писати ним увесь час зараз лиш відлякує людей від самої думки про зміну української мови.
Чому не писати саме слово і пояснення до нього сучасною (навіть якщо там російський вплив) українською мовою, але уже під описом (або над ним) давати етимологічне написання і спосіб читання? А ще слова, що мають шанси стати незрозумілі, було би добре пояснювати в душках подаючи нинішню форму (написати "здрій", а в душках подати "етимологія", щоб люди знали, що цей "здрій" ваше таке).
Так і людям буде простіше, і думку вашу розуміти легше буде, і не відлякувати будете ви українців від ідеї кращити українську мову.
Я ось уже напорудився читати вашим письмом (хоч все ще зі труднощами і дуже не все розумію), але комусь, хто зустрів Вас уперше, здаватись буде, мов ви пишете якоюсь хорватською – людина не знає закони, які ви використовуєте, правила, якими ви керуєтесь.
Десь треба почати.
Гарно сказано.
Гадаю ще краще було б власноруч озвучувати слова з такими цікавими знаками. Мені справді цікаво, як правильно це та інші подібні слова читаються.
В тім и є цимес, що вимова слів – не лише сього слова – може бути різна. Що найменше тут може бути: [xʏw, xyw, çyw, xʷiw, xʷyɸ, xʊ͡ow, xʊ͡ɞw, xʊ͡œw, xʊ͡œɸ, xʉw, ...].
Будь ласка, створіть авдіо абетку цих дивних букв...
Данило,
котрих "дивних букв"? Осих: [xʏw, xyw, çyw, xʷiw, xʷyɸ, xʊ͡ow, xʊ͡ɞw, xʊ͡œw, xʊ͡œɸ, xʉw]. У Мережі вже суть изрої слухати ті знаки. Один из йих, прошу: https://www.internationalphoneticassociation.org/IPAcharts/inter_chart_2018/IPA_2018.html .
Вѡд кореня пест- у слові пестувати "ховати (=виховувати), плекати, взрощувати, обробляти то що" + наросток -іж, який виражає імя дії. У непрямих вѡдмінках: пестеж-.
Прохання не вводьте в оману читачів, послуговуйтесь українськими літерами, зрозумілішими будуть ваші думки.
Я розумію, що там є якесь вагоме обґрунтування, але мені оця заокруглена «w» (дабл'ю) замість «і» просто муляє в оці. Я не проти розглянути й обговорити можливість повернення деяких застарілих букв, але доти це видається мені безглуздим і шкідливим — це не вабить і не зацікавлює, а дивує і відтручує.
За підказівкою Ярослава Мудрова:
Культурний − освітий
Культурно − освіто
Культурність − освітість
Культуролог − освітознавець
Культурологія − освітознавство
Культурник − освітник
Культурницький − освіцький
Культурництво − освіцтво
Безкультурний − безосвітний
Безкультурно − безосвітно
Безкультурництво − безосвіцтво
Некультурний − неосвітний, нечемний
Некультурно − неосвіто, нечемно
Фізкультура − 
фізкультура
Фізкультурник − фізкультура
Культурно-мистецький − освіто-мистецький
Культурно-освітній − освітосвітній
Культурно-історичний − освіто-історичний
Культурно-масовий − освіто-юрбовий
Культурно-побутовий − освіто-побутовий
Національно-культурний − народосвітий
Субкультура − підосвіт
Попкультура − славносвіт, широсвіт
Псевдокультура − лжеосвіт, кривосвіт
Соціокультурний − супільносвітий
Можливо, просто лад. Культура - суспільна система цінностей. Систему на Словотворі рекомендують заміняти як лад чи уклад
Сукупність цінностей.
За підказівкою Ярослава Мудрова:
Культурний − суцінний, (инший товк) чемний, вихований
Культурно − суцінно
Культурність − суцінність, суціновість
Культуролог − суцінознавець
Культурологія − суцінознавство
Культурник − суцінник
Культурницький − суцінницький
Культурництво − суцінництво
Безкультурний − безсуцінний, (инший товк) нечемний, невихований
Безкультурно − безсуцінно, (инший товк) нечемно, невиховано
Безкультурництво − безсуцінництво, (инший товк) нечемність, невихованість
Некультурний − несуцінний, (инший товк) нечемний, невихований
Некультурно − несуцінно, (инший товк) нечемно, невиховано
Фізкультура − фізкультура
Фізкультурник − фізкультура
Культурно-мистецький − суцінно-мистецький
Культурно-освітній − суцінно-освітній
Культурно-історичний − суцінно-історичний
Культурно-масовий − суцінно-юрбовий
Культурно-побутовий − суцінно-побутовий
Національно-культурний − народно-суцінний
Субкультура − підсуціна, підсуціння
Попкультура − славносуціна, широсуціна
Псевдокультура − лжесуціна, кривосуціна
Соціокультурний − супільносуцінний
лат. cultura - землеробство, обробка землі
Усічення від доробок.
-ок відтяла, щоб надати слову ваги, поважности.
Нууу, якщо припустити повне відкорінення від "робити", то може бути...
Але похідні від *роб не дають -ріб-, може я неуважно дивилася.
Тут усічення невиправдане. Якщо ви й хотіли забрати -ок, то наголос би перемістився на префікс, а о в корені змінилось би на і, як у слові "виріб".
Як бути з купою похідних:
Культурний
Культурно
Культурність
Культуролог
Культурологія
Культурник
Культурницький
Культурництво
Безкультурний
Безкультурно
Безкультурництво
Некультурний
Некультурно
Фізкультура
Фізкультурник
Культурно-мистецький
Культурно-освітній
Культурно-історичний
Культурно-масовий
Культурно-побутовий
Національно-культурний
Культурка
Культур-мультур 😊
Субкультура
Попкультура
Псевдокультура
Соціокультурний
Культуртехнічний
Сустійність-мустійність? 🧐
Тобто, до Чистилища
Сустійний
Сустійно
Сустійність
Сустійнознавець
Сустійнознавство
Сустійник
Сустійництво
Безсустійний
Безсустійно
Безсустійництво
Несустійний
Несустійно
Тілохів
Тілохівник
Сустійно-мистецький
Сустійно-освітній
Сустійно-історичний
Сустійно-масовий
Сустійно-побутовий
Народно-сустійний
Сустійка
Сустій-мустій
Підсустійність
Загальносустійність
Суспільносустійний
Сустійнотехнічний
Тобто, ні
Взагалі семантика тягнеться з лат. culture − обробіток, обробляти. Це і обробка призмою людського мислення, і обробка людською працею. Тому культура − це не лише мистецький витвір материяльний чи нематерияльний, це і щось вирощуване, наприклад врожай чи бактерії. Тож треба думати в цьому напрямку. Бажано, щоб переклад слова охоплював такий самий семантичний спектр, як і похідне слово.
А хто забороняє розділити на 2 значення, "сукупність матеріальних" і "сукупність духовних" цінностей?
goroh.pp.ua: звичай
Від префікса для збірних тям "су-" та "стійність".
r2u.org.ua: стійність
sum.in.ua: stijnistj
сті́йність – стоимость, цѣнность; достоинство (Словарь Грінченка)
Тобто, буквально "сукупність цінностей, достоїнств".
культура – сустійність
культурний – сустійний
окультурювати – сустійнити
Красномовно.
Гарно.
Не є суть тями.