Суфікс “-ач” / “-яч” є частовживаним термінотвірним елементом: передавач, приймач, подавач, змішувач тощо. А з порівняльного та компонентного аналізу (елементи аналітичного методу) бачимо, що цей суфікс притаманний активному виконавцю (актанту) дії, позначуваної основою: передавач передає, приймач приймає, змішувач змішує тощо. Разом з тим, терміни “датчик давления“, “датчик тока“, “датчик перенапряжений“ і под. позначають пристрій, який лише фіксує величину тиску, струму чи наявність перенапруг, але зовсім не зумовлює, не задає, не генерує їх. Своєю чергою, поширений суфікс “-ник” позначає співвіднесеність із поняттям, вираженим основою, і є нейтральним щодо актантності – золотник, квітник, кутник, маятник, поворотник, прикметник, супутник, цитатник тощо.
Отже, рекомендуємо датник (https://dntb.gov.ua/about-dntbu/термінологічний-центр).
Звучить занадто штучно, незручно для вимови, відмінювання і словотвору.
Все ще російське слово, лиш перекручене на псевдоукраїнський лад, від цього українським воно не стане.
До того ж, зайдіть на вікіпедію, пошукайте "датчик", і перейдіть на вікіпедію англійську, ви побачите, що це відповідники, тобто російське "датчик" перекине вас на англійське "сенсор", бо ці терміни є одне й те ж саме, це синоніми.
Ваша правда, Карле-Франце. Ніхто з тих, що пристають на це слово, не задумався ні про значіння ні про неможливу морфологію цього нелюдського слова. Що ДАЄ цей ДАтник? Звідки взялось оте "т" в слові?
Одразу видно пристойну людину, добродію Максиме, радий, що на цьому осідку є хоч один філолог (схоже, так і єдиний).
Просто спасибі, що ви є.
Кумедно чути це від кремлебота, який прийшов і нагадив у купі слів, висміюючи українську мову.
це калька московської, бо українською давати, даю, дав, дала передав .... Звідки буква "т"?
—
Перекручене московське слово з чужим коренем ("data"), а як не чужим (дієслово "дати"), то з дурним коренем.
Jaksczo buty neuperedżenym, to proponowa DAWACZ ‒ widdaje takym sobi warwaryzmom, scze j z kacapurśkogo ДАТЧИК. I ce pry tomu, sczo w kacapskij mowi słowo ДАТЧИК pohodytj nasampered wid zapozyczenogo DATA, ałe razom z tym wono podibne i na Ukrajinśke, i na kacapśke DAWATY, ДАТЬ. Osobysto ja w takyh wypadkah radżu wywczaty doswid Cześkoji ta Polśkoji mow: po-persze, ci mowy za słownykowym zapasom stojatj najbłyżcze do Ukrajinśkoji (nu, naj-najbłyżczoju je, wzagali-to, Biłoruśka, odnak komu wona tam potribna, jaksczo sami Biłorusy ïï zneważajutj??); a po-druge, same ci mowy można wważaty pytomo naj-naj-najrozwyneniszymy sered słowjanśkyh! Inszi z nymy nawriad czy możutj pozmagatysia... Cześka takoju je nasampered czerez swidomu polityku znenimeczczynnia pisla togo, jak zdobuła nezałeżnistj Czeho-Słowakija. A miż inszym, pomiż dwoma Switowymy wijnamy cia krajina whodyła w 10-ku najrozwyneniszyh krajin switu! Toż buło koły i dla czogo rozwynuty swij SłowoTwir! Nu a Polśka takoju je tomu, sczo Polaky zawżdy nedaremno wważałysia ġonorowoju nacijeju, widtak i dosi dowoli dobre płekajutj swoju mowu! Zresztoju, Polśka ‒ druga sered słowjanśkyh za kilkistiu nosijiw (mała by na ïï misci buty Ukrajinśka, ałe hohły tut wid bulbasziw dałeko ne wtikły...) u switi ‒ pisla kacapurśkoji, jasna ricz, ałe ostannia NE wystupaje tworcem ta wygadnykom WŁASNOJI PYTOMOJI TERMINOŁOGIJI - kacapy na taki reczi wzagali woroże dywlatjsia! :)) Otże, «sensor» w Polśkij mowi je CZUJNIK (https://translate.google.com.ua/#en/pl/sensor), W Cześkij ‒ ce ČIDLO, a takoż SNÍMAČ (http://slovnik.seznam.cz/en-cz/word/?q=sensor&id=4EJbff6AY8s=). Widtak wydajetjsia, sczo w ciomu wypadku UkrMowi bilsze pasuje wariant, podibnyj do Polśkogo, bo ZNÝMKA, ZNIMATY u nas narazi zajniati, a podibni proto-nowotwory na kształt CZYDŁO domorosczeni prołetari zadziobajutj scze na stadiji obgoworennia :(( Toż z ogladu na wse wyscze wykładene, CZUTNYK ta CZUJNYK, wydajutjsia duuuże nawitj pryjniatnymy! Pry czomu, w kożnomu z cyh sliw może buty nagołos, jak na Ú, tak i na Ý ‒ Ukrajinśkij mowi pryrodnio sczo tak, sczo tak. Pozajak obydwa z cyh sliw wważaju wdałymy, to można buło b kożne z nyh zadijaty w UkrMowi, prosto w riznyh pidtextah. Naprykład, CZUTNYK ‒ ce toj sensor, szo «datczyk»; natomistj CZUJNYK ‒ ce toj sensor,szo «sensor»;)) Sebto sensorni natýsky ta podibne pryładdia.
А й справді, це типова граматична калька. Утворена за прикладом перекладу рос. "передатчик". І ця калька невдала, тому що "давання" того тиску, перенапруг чи ще чогось там немає. А є вироблення даних щодо відповідного параметра. Тому більш вдалий варіант - "датник".
Звертаю увагу поважного панства на те, що вікіпедія не є джерелом наукової інформації.
Max Vakulenko, не є. Джерелом наукової інформації є наукові статті, на які у вікіпедії можуть посилатися, а сама вікіпедія це вільна архітектура, де кожен може писати що йому заманеться і я сотню разів бачив дрібні й зовсім не дрібні, а деколи й свідомо перекручені неправдиві факти, помилки й подібні речі (завітайте у російську вікіпедію на будь-яку спірну історичну тематику, я гарантую, ви не знайдете там одмінної від офіційної точки зору, особливо якщо це стосується російсько-українських конфліктів).
"Датник" настільки ж українське слово як і слово "давач" — аніскілечки, що б там не писали у вікіпедії
Найгірший варіант, бо це неправильний переклад з російського датчик, яке походить насправді від латинського datum, а не від російського «давать».
Давач струму це що? Сенсор струму чи генератор? Але все ж краще ніж датник. Тому проголосував.
В цілому правильно, але не зовсім точно. Сприймати - це значить потім не передавати, а залишати в собі. Балка сприймає навантаження, наприклад. А датник створює дані щодо вимірюваного параметра.
Створює і надає (дає) тому приладу, який до нього підключено. Тому "давач" цілком логічно.
Деякі люди дивляться на семантику слів як на якусь математичну формулу. Англ. "sensor", на приклад, семантично не має ніякого зв'яку з "переданням", та його вживають. Датчик, перш за все, ловить якісь дані, а шо він з ними далі робе, чи кудить передає, чи зберігає в собі на потім, то вже річ вторинна.
Дивна у Вас балка, Max Vakulenko: сама у світі, наче і опори не має. Вподобав. Слово однозначно вказує на місце пристою у системі.
Перш за все, треба брати до уваги особливість української мови, вона - смислова, на відміну від багатьох інших.
Проблема виникла через те, що слово "датчик" саме по собі ніякого смислу не має. Його треба просто запам'ятати.
Насправді єдино правильним терміном є слово "сприймач". Оскільки пристрої ми називаємо за їх основним призначенням,
а датчик, чи сенсор, призначений сприймати певний вплив. Крім того, такий термін відповідає традиції словотворення української мови, в якій однокорінні слова зазвичай утворюють єдиний смисловий ланцюжок: сприймати, сприйняття, сприйнятливість, сприймач.
За формою цей термін теж відповідає загальній традиції української мови. Багато пристроїв різного призначення мають назву вимикач, затискач, накопичувач тощо.
Пропоную всім взяти це слово до вжитку.
<особливість української мови, вона - СМИСЛОВА, на відміну від багатьох інших.>
🙄 🤔
ВИМІ́РНИК, а, чол.
1. Прилад для вимірювання чого-небудь. Кожний вимірник має свою граничну похибку, яку треба враховувати при виборі інструмента (Методика викладання фрезерної справи, 1958, 98).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 432.
Як інженеру мені найбільше подобається цей варіант.
Можливо краще коротше: мірник.
Я й собі гадаю, що "мірник" було б лучче.
Не всі давачі щось вимірюють. Багато з них просто виявляє наявність предметів у полі зору (якщо давач оптичний) або в області чутливості (магнітний, ємнісний тощо) і має тільки 2 стани - логічні 1 і 0 (є предмет перед давачем або немає, відповідно)
Це, очевидно, калька з польської мови. Але в таких випадках потрібно бути обережним із так званими "хибними друзями перекладача". Адже значення ніби подібних слів у різних мовах різняться. В українській же мові тут відбувається створення хибної асоціації з людською якістю чуйністю. Це вада, якої варто уникати. Тому пропоную "датник".
narazï nam «zpoläczennä», jakym tak czasom lüblät dejaki marġinalnï partiji poläkaty — ne zagrożuje naviṫ blyźko!!
Ale golowne naviṫ ne ce!
V cömu vypadku golownïszym je te, że Polśka mova stojiṫ za blyźkistü do naszoji — drugoju pïslä Biloruśkoji (hocza miż soboju cï movy szcze blyżcze stojaṫ!)
Krim togo, okremï zasady slovotvorennia pytomo svojeji terminologii u nas z Polśkoju (nasampered z neju, ale takoż szcze i zi Slovaćkoju, Cześkoju...) — duuuże zbigajut sia, a misciamy naviṫ totożnï!
Grubo każuczy, jakby ne nasylnyćka polïtyka zkacaplennia Movy — to u nas NEZALEŻNO odne vid odnogo utvoryüvaly sia b na odnï j tï samï javyszcza czy predmety — jakszczo ne na 100 vidsotkiw odnakovï termïny, to duuuże i duuże shożi — riżnycia bula b hiba u zakinczeniah slïw.
Tomu tak, Vy majete racïu — je pidstupnï «druzï perekladacza». Napryklad, znaczennia v Polśkij sliw CZASZKA, DYWAN — ne zovsim te, szczo v nas (hocza ce vse ż taky zapozyczeni slova i dlä Polśkoji tak samo)
Ale szczo stosujet sia tehnicznoji terminologii, jaka vytvorüvala sia Polśkoju movoju na zlamï 19/20 storicz — to tut darujte! Duuuże vdalo v nyh to vyhodylo!
Vlasne, CZUJNIK (v Polśkomu napysannï) — odyn z tyh vdalyh i PRAWDYVYH druzïw perekladacza! ;))
Такий, що являє, робить явним.
r2u.org.ua: являти
r2u.org.ua: явний
Як на мене, суфікс "-л(о)" вказує більше на знаряддя, що діє в людських руках.
Чути ("[to] sense") + -ло (суфікс оруддя (інструментів)).
Порівняйте "дуло" від "дути".
Тотожне слово, хоч у загальній тямі "орган чуття; чуття", зустрічається в деяких слов'янських мовах, зокрема, в московській, хорватській, словенській, македонській, чеській ( https://en.wiktionary.org/wiki/Reconstruction:Proto-Slavic/čudlo ).
На зразок англ. (лат.) "sensor" (<— [to] sense + -or).
Хорватською вживають "osjetnik", чи "osjetilo" ( 2-ге визначення https://www.dict.com/croatian-english/osjetilo ). Друге слово "osjetilo" має головну тяму "орган чуття", але вторинно значе й "сенсор; датчик". Творене від "osjetiti" ("відчувати, чути"; https://www.dict.com/croatian-english/osjetilo ). Сербською "osetiti/osećati".
сповіщує про перебіг процесу
Це будь-який пристрій, що сповіщає про якусь подію, про стан якогось процесу будь-яким способом, надає інформацію для подальшого опрацювання. Наприклад: "сповісник руху", "сповісник вологості", "сповісник розбиття скла" ,"сповісник присутності" ....
Тобто залишити датчик, бо воно, запозичення, усталене? 🧐
Давач сприймається як джерело.
так і є, давач - це первинне джелело інформації в технологічному процесі, на основі якої розумною технікою приймається рішення про початок певної дії.
Газівники в Правилах обліку природного газу..., які, до речі, мають силу закону, вживають слово "перетворювач" (перетворювач тиску, перетворювач температури).
"Чуло" + меншильний суфікс -ьце.
Дивіться опис під "чуло".
Можливо.
Max Vakulenko, поясніть, що саме маєте на увазі. Інакше Ваш допис має лиш красномовну цінність.
Не думав, що тут можуть бути непорозуміння.
Приклад. Амперметр - вимірювач струму. Він кількісно вимірює величину параметра.
Датник руху не вимірює рух кількісно. Він лише надає інформацію про наявність руху. Таке собі примітивне око без мозку.
ВИМІ́РЮВАЧ, а, чол.
1. Прилад для визначення величини, рівня, інтенсивності і т. ін. чого-небудь. Радіолокаційний вимірювач; Фотоелектронний вимірювач.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 432.
От і бажати можу між двома Максимами… Так, раніше погодився б вами. Але час на місці не стоїть і маємо вже Мережу речей на носі, коли і сприймач і перетворювач і передавач у одному виробі. Ба - на одному кристалі. І різниця лиш у точці зору: з точки зору виробника то вимірювач, а з точки зору користувача - сприймач. Це з одного боку. З іншого боку, хіба зчитуване значення сприймача не є вже саме по собі мірою величини? Але й не погодитися не можу: якби Max Vakulenko не сказав "зовсім інше", прибрав би слово як невідповідне. А так, може кому ця полеміка у нагоді стане.
Датчики не дають.
'Датчик' складено не за українськими правилами, і до того ж звучить занадто по російськи
По-перше, воно російське.
По-друге, воно створене питомим для російської мови, та невластивим (неприйнятним, я б сказав) для української мови способом.
По-третє, воно має ідіотську етимологію. Адже датчик не дає, а навпаки бере.
Не певен, що етимологія "датчика" побудована на "давати" чи "дати". Можливо - "дані", чи навіть траслітероване "data", напр., скорочення від "data check", вони тим не гребують. Та все одно відчувається брак сенсу.
Основна дія датчика - перетворити вимірювану величину у електричну за відомою відповідністю. Усе інше - обставини. Як не крути, а "датчик" тут хіба що приївся.
Хтось, мабуть, подумав, що якщо "передатчик" перекладається як "передавач", то і "датчик" так само. Але так не працює. Давання там немає.
Пояснення щодо "датник" - найбільш обгрунтоване. І цей термін міститься в нормативному словнику. Тому я за "датник".
Olja Shelest, а у чому Ви бачите "обгрунтування"? Автор допису спробував пояснити лиш закінчення, корінь слова він мабуть має за аксіому. До того ж, свої висновки він базує лиш "загальновживаністю", не уточнюючи навіть про який загал ідеться.
Щодо аксіом. Датник і справді надає інформацію про спостережувану величину. Але це радше дані (англ. "data"). І ця сема є найсуттєвішою в назві. А важливо те, що він зовсім не "дає" те, що вимірює (тиск, струм тощо), а лише фіксує.
Продовження.
І вибір насправді між двома варіантами, які є в фахових словниках: давач і датник. Про "давач" я вже писав.
Сказав старий дід філологу. Ідіть на ровери, слухавку з собою візьміть і шпацьирувати до гирлів та кобєт, шлях би трафив, птьху на таке
"Датчик" не слідкує за процесом, то робить система. Призначення датчику - надавати відповідний сигнал. Тому, здається, саме "датник" найвідповідніший українській мові.
Датчик у значенні сенсор. Ви технолог?
Так, технолог. Тому згоден, що сенсор теж може бути датчиком. Краще - датником. :)
Датчик - пристрій, який перетворює фізичну, хімічну, біологічну... величину в певний сигнал, зручний для фіксування вимірювальним пристроєм.
Сенсор - чутливий елемент датчика, який змінює свої характеристики в залежності від характеру зовнішньої дії на нього.
uk.wikipedia.org: Давач
на мою думку чутник звучить більш поважно ніж давач, а наукова мова має бути поважною
nuuu, jakoś my ne dywujemosia, sczo w «poważnu» naukowu mowu uwijszły rizni tam BUGy, COOKIES, etc. — ege ż? ;)
Найкращий відповідник
Згідний з цісарем.
Да,це більш схоже на Укр.
Коли вигадують назвища новим приладам, годиться зважать на їхні головні прикмети. Хиба в цього прилада головна прикмета чутність?
Таки-так. Англійською є схоже слово — sensor.
Dictionary.com — "a mechanical device sensitive to light, temperature, radiation level, or the like, that transmits a signal to a measuring or control instrument".
Саме же слово "чути" є дуже широким, так само як англійське to sense. Може означати й слух, і нюх, й емоційне відчуття, і надприродне чуття, і знання/чуйка.
Sensetive — чутливий; senses — органи чуття; to come to senses — счутитися (опритомніти) (рос. очнутся).
Як на мене, то дуже гарний переклад. Чутник — чутливий пристрій, що має різного роду чуття (слух, нюх, зір, відчуття температури, вологи, тощо).
+
+
А як тоді буде "передатчик"?