Суфікс “-ач” / “-яч” є частовживаним термінотвірним елементом: передавач, приймач, подавач, змішувач тощо. А з порівняльного та компонентного аналізу (елементи аналітичного методу) бачимо, що цей суфікс притаманний активному виконавцю (актанту) дії, позначуваної основою: передавач передає, приймач приймає, змішувач змішує тощо. Разом з тим, терміни “датчик давления“, “датчик тока“, “датчик перенапряжений“ і под. позначають пристрій, який лише фіксує величину тиску, струму чи наявність перенапруг, але зовсім не зумовлює, не задає, не генерує їх. Своєю чергою, поширений суфікс “-ник” позначає співвіднесеність із поняттям, вираженим основою, і є нейтральним щодо актантності – золотник, квітник, кутник, маятник, поворотник, прикметник, супутник, цитатник тощо.
Отже, рекомендуємо датник (https://dntb.gov.ua/about-dntbu/термінологічний-центр).
До того ж, зайдіть на вікіпедію, пошукайте "датчик", і перейдіть на вікіпедію англійську, ви побачите, що це відповідники, тобто російське "датчик" перекине вас на англійське "сенсор", бо ці терміни є одне й те ж саме, це синоніми.
Jaksczo buty neuperedżenym, to proponowa DAWACZ ‒ widdaje takym sobi warwaryzmom, scze j z kacapurśkogo ДАТЧИК. I ce pry tomu, sczo w kacapskij mowi słowo ДАТЧИК pohodytj nasampered wid zapozyczenogo DATA, ałe razom z tym wono podibne i na Ukrajinśke, i na kacapśke DAWATY, ДАТЬ. Osobysto ja w takyh wypadkah radżu wywczaty doswid Cześkoji ta Polśkoji mow: po-persze, ci mowy za słownykowym zapasom stojatj najbłyżcze do Ukrajinśkoji (nu, naj-najbłyżczoju je, wzagali-to, Biłoruśka, odnak komu wona tam potribna, jaksczo sami Biłorusy ïï zneważajutj??); a po-druge, same ci mowy można wważaty pytomo naj-naj-najrozwyneniszymy sered słowjanśkyh! Inszi z nymy nawriad czy możutj pozmagatysia... Cześka takoju je nasampered czerez swidomu polityku znenimeczczynnia pisla togo, jak zdobuła nezałeżnistj Czeho-Słowakija. A miż inszym, pomiż dwoma Switowymy wijnamy cia krajina whodyła w 10-ku najrozwyneniszyh krajin switu! Toż buło koły i dla czogo rozwynuty swij SłowoTwir! Nu a Polśka takoju je tomu, sczo Polaky zawżdy nedaremno wważałysia ġonorowoju nacijeju, widtak i dosi dowoli dobre płekajutj swoju mowu! Zresztoju, Polśka ‒ druga sered słowjanśkyh za kilkistiu nosijiw (mała by na ïï misci buty Ukrajinśka, ałe hohły tut wid bulbasziw dałeko ne wtikły...) u switi ‒ pisla kacapurśkoji, jasna ricz, ałe ostannia NE wystupaje tworcem ta wygadnykom WŁASNOJI PYTOMOJI TERMINOŁOGIJI - kacapy na taki reczi wzagali woroże dywlatjsia! :)) Otże, «sensor» w Polśkij mowi je CZUJNIK (https://translate.google.com.ua/#en/pl/sensor), W Cześkij ‒ ce ČIDLO, a takoż SNÍMAČ (http://slovnik.seznam.cz/en-cz/word/?q=sensor&id=4EJbff6AY8s=). Widtak wydajetjsia, sczo w ciomu wypadku UkrMowi bilsze pasuje wariant, podibnyj do Polśkogo, bo ZNÝMKA, ZNIMATY u nas narazi zajniati, a podibni proto-nowotwory na kształt CZYDŁO domorosczeni prołetari zadziobajutj scze na stadiji obgoworennia :(( Toż z ogladu na wse wyscze wykładene, CZUTNYK ta CZUJNYK, wydajutjsia duuuże nawitj pryjniatnymy! Pry czomu, w kożnomu z cyh sliw może buty nagołos, jak na Ú, tak i na Ý ‒ Ukrajinśkij mowi pryrodnio sczo tak, sczo tak. Pozajak obydwa z cyh sliw wważaju wdałymy, to można buło b kożne z nyh zadijaty w UkrMowi, prosto w riznyh pidtextah. Naprykład, CZUTNYK ‒ ce toj sensor, szo «datczyk»; natomistj CZUJNYK ‒ ce toj sensor,szo «sensor»;)) Sebto sensorni natýsky ta podibne pryładdia.
А й справді, це типова граматична калька. Утворена за прикладом перекладу рос. "передатчик". І ця калька невдала, тому що "давання" того тиску, перенапруг чи ще чогось там немає. А є вироблення даних щодо відповідного параметра. Тому більш вдалий варіант - "датник".
Max Vakulenko, не є. Джерелом наукової інформації є наукові статті, на які у вікіпедії можуть посилатися, а сама вікіпедія це вільна архітектура, де кожен може писати що йому заманеться і я сотню разів бачив дрібні й зовсім не дрібні, а деколи й свідомо перекручені неправдиві факти, помилки й подібні речі (завітайте у російську вікіпедію на будь-яку спірну історичну тематику, я гарантую, ви не знайдете там одмінної від офіційної точки зору, особливо якщо це стосується російсько-українських конфліктів).
"Датник" настільки ж українське слово як і слово "давач" — аніскілечки, що б там не писали у вікіпедії
Це, очевидно, калька з польської мови. Але в таких випадках потрібно бути обережним із так званими "хибними друзями перекладача". Адже значення ніби подібних слів у різних мовах різняться. В українській же мові тут відбувається створення хибної асоціації з людською якістю чуйністю. Це вада, якої варто уникати. Тому пропоную "датник".
narazï nam «zpoläczennä», jakym tak czasom lüblät dejaki marġinalnï partiji poläkaty — ne zagrożuje naviṫ blyźko!!
Ale golowne naviṫ ne ce!
V cömu vypadku golownïszym je te, że Polśka mova stojiṫ za blyźkistü do naszoji — drugoju pïslä Biloruśkoji (hocza miż soboju cï movy szcze blyżcze stojaṫ!)
Krim togo, okremï zasady slovotvorennia pytomo svojeji terminologii u nas z Polśkoju (nasampered z neju, ale takoż szcze i zi Slovaćkoju, Cześkoju...) — duuuże zbigajut sia, a misciamy naviṫ totożnï!
Grubo każuczy, jakby ne nasylnyćka polïtyka zkacaplennia Movy — to u nas NEZALEŻNO odne vid odnogo utvoryüvaly sia b na odnï j tï samï javyszcza czy predmety — jakszczo ne na 100 vidsotkiw odnakovï termïny, to duuuże i duuże shożi — riżnycia bula b hiba u zakinczeniah slïw.
Tomu tak, Vy majete racïu — je pidstupnï «druzï perekladacza». Napryklad, znaczennia v Polśkij sliw CZASZKA, DYWAN — ne zovsim te, szczo v nas (hocza ce vse ż taky zapozyczeni slova i dlä Polśkoji tak samo)
Ale szczo stosujet sia tehnicznoji terminologii, jaka vytvorüvala sia Polśkoju movoju na zlamï 19/20 storicz — to tut darujte! Duuuże vdalo v nyh to vyhodylo!
Vlasne, CZUJNIK (v Polśkomu napysannï) — odyn z tyh vdalyh i PRAWDYVYH druzïw perekladacza! ;))
В цілому правильно, але не зовсім точно. Сприймати - це значить потім не передавати, а залишати в собі. Балка сприймає навантаження, наприклад. А датник створює дані щодо вимірюваного параметра.
1. Прилад для вимірювання чого-небудь. Кожний вимірник має свою граничну похибку, яку треба враховувати при виборі інструмента (Методика викладання фрезерної справи, 1958, 98).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 432.
Не думав, що тут можуть бути непорозуміння.
Приклад. Амперметр - вимірювач струму. Він кількісно вимірює величину параметра.
Датник руху не вимірює рух кількісно. Він лише надає інформацію про наявність руху. Таке собі примітивне око без мозку.
От і бажати можу між двома Максимами… Так, раніше погодився б вами. Але час на місці не стоїть і маємо вже Мережу речей на носі, коли і сприймач і перетворювач і передавач у одному виробі. Ба - на одному кристалі. І різниця лиш у точці зору: з точки зору виробника то вимірювач, а з точки зору користувача - сприймач. Це з одного боку. З іншого боку, хіба зчитуване значення сприймача не є вже саме по собі мірою величини? Але й не погодитися не можу: якби Max Vakulenko не сказав "зовсім інше", прибрав би слово як невідповідне. А так, може кому ця полеміка у нагоді стане.
По-перше, воно російське.
По-друге, воно створене питомим для російської мови, та невластивим (неприйнятним, я б сказав) для української мови способом.
По-третє, воно має ідіотську етимологію. Адже датчик не дає, а навпаки бере.
Не певен, що етимологія "датчика" побудована на "давати" чи "дати". Можливо - "дані", чи навіть траслітероване "data", напр., скорочення від "data check", вони тим не гребують. Та все одно відчувається брак сенсу.
Основна дія датчика - перетворити вимірювану величину у електричну за відомою відповідністю. Усе інше - обставини. Як не крути, а "датчик" тут хіба що приївся.
Хтось, мабуть, подумав, що якщо "передатчик" перекладається як "передавач", то і "датчик" так само. Але так не працює. Давання там немає.
Пояснення щодо "датник" - найбільш обгрунтоване. І цей термін міститься в нормативному словнику. Тому я за "датник".
Olja Shelest, а у чому Ви бачите "обгрунтування"? Автор допису спробував пояснити лиш закінчення, корінь слова він мабуть має за аксіому. До того ж, свої висновки він базує лиш "загальновживаністю", не уточнюючи навіть про який загал ідеться.
Щодо аксіом. Датник і справді надає інформацію про спостережувану величину. Але це радше дані (англ. "data"). І ця сема є найсуттєвішою в назві. А важливо те, що він зовсім не "дає" те, що вимірює (тиск, струм тощо), а лише фіксує.
Датчик — пристрій, що слідкує за процесом.
Датчик температури двигуна.
Перекладаємо слово датчик
Суфікс “-ач” / “-яч” є частовживаним термінотвірним елементом: передавач, приймач, подавач, змішувач тощо. А з порівняльного та компонентного аналізу (елементи аналітичного методу) бачимо, що цей суфікс притаманний активному виконавцю (актанту) дії, позначуваної основою: передавач передає, приймач приймає, змішувач змішує тощо. Разом з тим, терміни “датчик давления“, “датчик тока“, “датчик перенапряжений“ і под. позначають пристрій, який лише фіксує величину тиску, струму чи наявність перенапруг, але зовсім не зумовлює, не задає, не генерує їх. Своєю чергою, поширений суфікс “-ник” позначає співвіднесеність із поняттям, вираженим основою, і є нейтральним щодо актантності – золотник, квітник, кутник, маятник, поворотник, прикметник, супутник, цитатник тощо.
Отже, рекомендуємо датник (https://dntb.gov.ua/about-dntbu/термінологічний-центр).
Звучить занадто штучно, незручно для вимови, відмінювання і словотвору.
Все ще російське слово, лиш перекручене на псевдоукраїнський лад, від цього українським воно не стане.
Чому його плюсують? Що "датник" (пристрій який "вимірює") нам "дає"?
До того ж, зайдіть на вікіпедію, пошукайте "датчик", і перейдіть на вікіпедію англійську, ви побачите, що це відповідники, тобто російське "датчик" перекине вас на англійське "сенсор", бо ці терміни є одне й те ж саме, це синоніми.
на мою думку чутник звучить більш поважно ніж давач, а наукова мова має бути поважною
nuuu, jakoś my ne dywujemosia, sczo w «poważnu» naukowu mowu uwijszły rizni tam BUGy, COOKIES, etc. — ege ż? ;)
Найкращий відповідник
Згідний з цісарем.
uk.wikipedia.org: Давач
a istoryczno buły i taki oś znaczennia: r2u.org.ua: давач
Jaksczo buty neuperedżenym, to proponowa DAWACZ ‒ widdaje takym sobi warwaryzmom, scze j z kacapurśkogo ДАТЧИК. I ce pry tomu, sczo w kacapskij mowi słowo ДАТЧИК pohodytj nasampered wid zapozyczenogo DATA, ałe razom z tym wono podibne i na Ukrajinśke, i na kacapśke DAWATY, ДАТЬ. Osobysto ja w takyh wypadkah radżu wywczaty doswid Cześkoji ta Polśkoji mow: po-persze, ci mowy za słownykowym zapasom stojatj najbłyżcze do Ukrajinśkoji (nu, naj-najbłyżczoju je, wzagali-to, Biłoruśka, odnak komu wona tam potribna, jaksczo sami Biłorusy ïï zneważajutj??); a po-druge, same ci mowy można wważaty pytomo naj-naj-najrozwyneniszymy sered słowjanśkyh! Inszi z nymy nawriad czy możutj pozmagatysia... Cześka takoju je nasampered czerez swidomu polityku znenimeczczynnia pisla togo, jak zdobuła nezałeżnistj Czeho-Słowakija. A miż inszym, pomiż dwoma Switowymy wijnamy cia krajina whodyła w 10-ku najrozwyneniszyh krajin switu! Toż buło koły i dla czogo rozwynuty swij SłowoTwir! Nu a Polśka takoju je tomu, sczo Polaky zawżdy nedaremno wważałysia ġonorowoju nacijeju, widtak i dosi dowoli dobre płekajutj swoju mowu! Zresztoju, Polśka ‒ druga sered słowjanśkyh za kilkistiu nosijiw (mała by na ïï misci buty Ukrajinśka, ałe hohły tut wid bulbasziw dałeko ne wtikły...) u switi ‒ pisla kacapurśkoji, jasna ricz, ałe ostannia NE wystupaje tworcem ta wygadnykom WŁASNOJI PYTOMOJI TERMINOŁOGIJI - kacapy na taki reczi wzagali woroże dywlatjsia! :)) Otże, «sensor» w Polśkij mowi je CZUJNIK (https://translate.google.com.ua/#en/pl/sensor), W Cześkij ‒ ce ČIDLO, a takoż SNÍMAČ (http://slovnik.seznam.cz/en-cz/word/?q=sensor&id=4EJbff6AY8s=). Widtak wydajetjsia, sczo w ciomu wypadku UkrMowi bilsze pasuje wariant, podibnyj do Polśkogo, bo ZNÝMKA, ZNIMATY u nas narazi zajniati, a podibni proto-nowotwory na kształt CZYDŁO domorosczeni prołetari zadziobajutj scze na stadiji obgoworennia :(( Toż z ogladu na wse wyscze wykładene, CZUTNYK ta CZUJNYK, wydajutjsia duuuże nawitj pryjniatnymy! Pry czomu, w kożnomu z cyh sliw może buty nagołos, jak na Ú, tak i na Ý ‒ Ukrajinśkij mowi pryrodnio sczo tak, sczo tak. Pozajak obydwa z cyh sliw wważaju wdałymy, to można buło b kożne z nyh zadijaty w UkrMowi, prosto w riznyh pidtextah. Naprykład, CZUTNYK ‒ ce toj sensor, szo «datczyk»; natomistj CZUJNYK ‒ ce toj sensor,szo «sensor»;)) Sebto sensorni natýsky ta podibne pryładdia.
+1. Калька російського "датчик".
А й справді, це типова граматична калька. Утворена за прикладом перекладу рос. "передатчик". І ця калька невдала, тому що "давання" того тиску, перенапруг чи ще чогось там немає. А є вироблення даних щодо відповідного параметра. Тому більш вдалий варіант - "датник".
Звертаю увагу поважного панства на те, що вікіпедія не є джерелом наукової інформації.
Max Vakulenko, не є. Джерелом наукової інформації є наукові статті, на які у вікіпедії можуть посилатися, а сама вікіпедія це вільна архітектура, де кожен може писати що йому заманеться і я сотню разів бачив дрібні й зовсім не дрібні, а деколи й свідомо перекручені неправдиві факти, помилки й подібні речі (завітайте у російську вікіпедію на будь-яку спірну історичну тематику, я гарантую, ви не знайдете там одмінної від офіційної точки зору, особливо якщо це стосується російсько-українських конфліктів).
"Датник" настільки ж українське слово як і слово "давач" — аніскілечки, що б там не писали у вікіпедії
Найгірший варіант, бо це неправильний переклад з російського датчик, яке походить насправді від латинського datum, а не від російського «давать».
Це, очевидно, калька з польської мови. Але в таких випадках потрібно бути обережним із так званими "хибними друзями перекладача". Адже значення ніби подібних слів у різних мовах різняться. В українській же мові тут відбувається створення хибної асоціації з людською якістю чуйністю. Це вада, якої варто уникати. Тому пропоную "датник".
narazï nam «zpoläczennä», jakym tak czasom lüblät dejaki marġinalnï partiji poläkaty — ne zagrożuje naviṫ blyźko!!
Ale golowne naviṫ ne ce!
V cömu vypadku golownïszym je te, że Polśka mova stojiṫ za blyźkistü do naszoji — drugoju pïslä Biloruśkoji (hocza miż soboju cï movy szcze blyżcze stojaṫ!)
Krim togo, okremï zasady slovotvorennia pytomo svojeji terminologii u nas z Polśkoju (nasampered z neju, ale takoż szcze i zi Slovaćkoju, Cześkoju...) — duuuże zbigajut sia, a misciamy naviṫ totożnï!
Grubo każuczy, jakby ne nasylnyćka polïtyka zkacaplennia Movy — to u nas NEZALEŻNO odne vid odnogo utvoryüvaly sia b na odnï j tï samï javyszcza czy predmety — jakszczo ne na 100 vidsotkiw odnakovï termïny, to duuuże i duuże shożi — riżnycia bula b hiba u zakinczeniah slïw.
Tomu tak, Vy majete racïu — je pidstupnï «druzï perekladacza». Napryklad, znaczennia v Polśkij sliw CZASZKA, DYWAN — ne zovsim te, szczo v nas (hocza ce vse ż taky zapozyczeni slova i dlä Polśkoji tak samo)
Ale szczo stosujet sia tehnicznoji terminologii, jaka vytvorüvala sia Polśkoju movoju na zlamï 19/20 storicz — to tut darujte! Duuuże vdalo v nyh to vyhodylo!
Vlasne, CZUJNIK (v Polśkomu napysannï) — odyn z tyh vdalyh i PRAWDYVYH druzïw perekladacza! ;))
В цілому правильно, але не зовсім точно. Сприймати - це значить потім не передавати, а залишати в собі. Балка сприймає навантаження, наприклад. А датник створює дані щодо вимірюваного параметра.
Дивна у Вас балка, Max Vakulenko: сама у світі, наче і опори не має. Вподобав. Слово однозначно вказує на місце пристою у системі.
ВИМІ́РНИК, а, чол.
1. Прилад для вимірювання чого-небудь. Кожний вимірник має свою граничну похибку, яку треба враховувати при виборі інструмента (Методика викладання фрезерної справи, 1958, 98).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 432.
Як інженеру мені найбільше подобається цей варіант.
Можливо краще коротше: мірник.
набільш очевидне
сповіщує про перебіг процесу
Цей варіант дає сильну хибну асоціацію і, крім того, дуже вже неточний.
Вимірювач - це зовсім інше. А в термінології точність є далеко не останньою вимогою.
Max Vakulenko, поясніть, що саме маєте на увазі. Інакше Ваш допис має лиш красномовну цінність.
Не думав, що тут можуть бути непорозуміння.
Приклад. Амперметр - вимірювач струму. Він кількісно вимірює величину параметра.
Датник руху не вимірює рух кількісно. Він лише надає інформацію про наявність руху. Таке собі примітивне око без мозку.
ВИМІ́РЮВАЧ, а, чол.
1. Прилад для визначення величини, рівня, інтенсивності і т. ін. чого-небудь. Радіолокаційний вимірювач; Фотоелектронний вимірювач.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 432.
От і бажати можу між двома Максимами… Так, раніше погодився б вами. Але час на місці не стоїть і маємо вже Мережу речей на носі, коли і сприймач і перетворювач і передавач у одному виробі. Ба - на одному кристалі. І різниця лиш у точці зору: з точки зору виробника то вимірювач, а з точки зору користувача - сприймач. Це з одного боку. З іншого боку, хіба зчитуване значення сприймача не є вже саме по собі мірою величини? Але й не погодитися не можу: якби Max Vakulenko не сказав "зовсім інше", прибрав би слово як невідповідне. А так, може кому ця полеміка у нагоді стане.
Давач сприймається як джерело.
Датчики не дають.
Звучить розчульно, але для терінології це не надто прийнятно.
це ж запозичення
Чим погане слово датчик?
'Датчик' складено не за українськими правилами, і до того ж звучить занадто по російськи
По-перше, воно російське.
По-друге, воно створене питомим для російської мови, та невластивим (неприйнятним, я б сказав) для української мови способом.
По-третє, воно має ідіотську етимологію. Адже датчик не дає, а навпаки бере.
Не певен, що етимологія "датчика" побудована на "давати" чи "дати". Можливо - "дані", чи навіть траслітероване "data", напр., скорочення від "data check", вони тим не гребують. Та все одно відчувається брак сенсу.
Основна дія датчика - перетворити вимірювану величину у електричну за відомою відповідністю. Усе інше - обставини. Як не крути, а "датчик" тут хіба що приївся.
Хтось, мабуть, подумав, що якщо "передатчик" перекладається як "передавач", то і "датчик" так само. Але так не працює. Давання там немає.
Пояснення щодо "датник" - найбільш обгрунтоване. І цей термін міститься в нормативному словнику. Тому я за "датник".
Olja Shelest, а у чому Ви бачите "обгрунтування"? Автор допису спробував пояснити лиш закінчення, корінь слова він мабуть має за аксіому. До того ж, свої висновки він базує лиш "загальновживаністю", не уточнюючи навіть про який загал ідеться.
Щодо аксіом. Датник і справді надає інформацію про спостережувану величину. Але це радше дані (англ. "data"). І ця сема є найсуттєвішою в назві. А важливо те, що він зовсім не "дає" те, що вимірює (тиск, струм тощо), а лише фіксує.
Продовження.
І вибір насправді між двома варіантами, які є в фахових словниках: давач і датник. Про "давач" я вже писав.
Суперечка за те, яку з трьох кальок російської мови слід обрати.