Знов-таки, не конче треба мати одне слово-одповідник на чужинецьке слово. Різні одтінки значень можна передавати кількома словами. Прокоментував: висловився. Написав коментаря - написав відгука
1) Слова з *ваг- суть від німецького *wag-.
2) Взагалі, прикро, що більшість даваних тут слів є творено з нині найуживанішого запасу слів – то є хибний вибір, бо біднить мову й такі слова справляють враження намагання складні поняття пояснити "на пальцях".
З української мови не можна забирати цей корінь аж ніяк. Корінь, можливо (!), і німецький, а от чимала низка слів, творених з нього українцями є доконечно потрібною для української мови: вага, увага, заувага, повага (поважати), зневага (зневажати), перевага, вагання (вагатись), важіль, вагомий, невагомість, звага (відвага), вивага (виважуватись), зважати, підважувати, важити (на щось), зважувати (міряти вагу).
Якщо корінь і є запозиченням (а довести це неможливо), то аж ніяк не належить німецькій мові все це розмаїття похідних від нього слів.
Див. пояснення під <мінка>. Тут додано префікс <з->, що вторить латинський префікс <com-> у <commentarium>; сам же корінь латинського слова є того самого походження, що й в українських словах <мінити; мінка; намінити; намінка; змінка> й інших похідних.
То біх тоді те слово клав, хотівши точно творити по ("відповідно до") латинському словоставу ("морфології") com-mentari. Суть com- є ту в лат. слові мінити, віді, "разом, купь", яко *"купити всі думки/мінки/міти (notes)/память (memories) в одино, готуючи мову/річ ("промову, доповідь"). Себо давніше тяма "commentarium" значи не "мінити що на чиї (чуджі!) слова", а "мінити що про себе сама, пишучи собі на память свої думки разом". Нині є тий первісний знак нечинен, тому, може, й мінка ("конотація") "разом, в одино, куп" є нині зайва в слові (z)ménca, либонь. Кінець кінцем, єсми ту й твар ménca, писаний у Желехівського, дав.
П. Крутьче,
то в родовім слова "десять, девять, сім, пять, шість" Ви кажете: "десяти, девяти, семи, пяти, шести", а в давальнім: "десяті, девяті, семі, пяті, шесті"?
Пропозиція אלישע פרוש, лиш дещо змінена.
"Етим.сл.укр.м., стаття на слово <мінити> »комусь щось визначати, обіцяти« (словник Желехівського), »розподіляти, призначати [в уяві]« (словник Мельничука), <мінка> »згадка, зауваження« (Желехівський), <вимінка> »умова, застереження« (Желехівський), <намінити> »згадати, натякнути, натякнути« (Желехівський), <намінка> »згадка, натяк« (Желехівський); том IV, стор. 478."
Коротке слово лише з трьох букв саме для епохи інтернету і швидкого писання.
Перекликається з англійським "mind", а що є коментар, як не висловлення своєї думки?
Карл-Франц Ян Йосиф,
и "змінка" є вже доста короткий твар и проти лат. commentarium. Твар "мін" є незасвідчено. Та коби й творити твар "мін", то радше вже припасти його для їншої якої тями. В друс. зокрема є мін за "міру"; то, може, яти його за "еталон", либонь.
Мені є до волі й "змінка", вторить бо словотвір лат. commentarium – com- = з- (*съ-) + men-t- = мін- (*mēn- "гадати, мїнити, мислити, думати"), + -ari-um ≈ -к-а (← *-ък-а).
Розумію Вас, просто гадаю, що українці не віддають голоси за "мінку", бо надто виникають сильні асоціації з "маленькою міною". Жаль, що українці цураються одних слів через схожість їх до слів инших.
Карл-Франц Ян Йосиф,
взагалі я бим був більше рад голосім за твар "змінка" ніж за твар "мінка". А чим твар "мін" менше від твару "мінка" нагадує "міну"?;)
Коментар — роз'яснювальні або критичні зауваження з приводу яких-небудь подій, явищ.
Натомість, у коментарях під відео мешканці зазначають, що є низка непродуманих моментів, зокрема — дорожня розмітка.
Перекладаємо слово коментар
відгук може бути і на дисертацію, і то не є коментар, як на мене
А що ж то є?
Знов-таки, не конче треба мати одне слово-одповідник на чужинецьке слово. Різні одтінки значень можна передавати кількома словами. Прокоментував: висловився. Написав коментаря - написав відгука
Відгук іде скоріше до reaction чи feedback.
Погоджуюсь з אלישע פרוש, давно уже стали відгуком називати "фідбек".
фідбек
- - -
Відгук це сталий (у багатьох місцях) переклад feedback.
https://ukrainian.stackexchange.com/questions/3675/Заувага-зауваження
Вірно буде "заввага": Так вживали українські письменники до часів мовних репресій.
Після погрому українського мовознавства, форму «заввага» репресували, але правильні є обидві.
1) Слова з *ваг- суть від німецького *wag-.
2) Взагалі, прикро, що більшість даваних тут слів є творено з нині найуживанішого запасу слів – то є хибний вибір, бо біднить мову й такі слова справляють враження намагання складні поняття пояснити "на пальцях".
Невже навіть украінське "увага" є ґерманізмом?!?!
Слово увага з передчепом у- та кінцем -а саме по собі творено як руське, та корінь його є німецький.
З української мови не можна забирати цей корінь аж ніяк. Корінь, можливо (!), і німецький, а от чимала низка слів, творених з нього українцями є доконечно потрібною для української мови: вага, увага, заувага, повага (поважати), зневага (зневажати), перевага, вагання (вагатись), важіль, вагомий, невагомість, звага (відвага), вивага (виважуватись), зважати, підважувати, важити (на щось), зважувати (міряти вагу).
Якщо корінь і є запозиченням (а довести це неможливо), то аж ніяк не належить німецькій мові все це розмаїття похідних від нього слів.
не підходить, бо вже прижилось як переклад до слова пост
Не підходить, бо коментар може бути не лише в письмовому вигляді.
- - -
Если высказывание личного мнения о чём-либо.
Це швидше фраза ( фраза ).
ménca
Вимова: {ˈmʲi͡en.kɐ ~ ˈmʲi͡eŋkɐ ~ ˈmʲi͡eŋgɐ ~ ˈmʲe͡in.kɐ ~ ˈmʲe͡iŋkɐ ~ ˈmʲe͡iŋgɐ}, множина родового: ménuc {mʲe̝ˈnɒk ~ me̝ˈnɒk}.
Етим.сл.укр.м., стаття на слово <мінити> »комусь щось визначати, обіцяти« (словник Желехівського), »розподіляти, призначати [в уяві]« (словник Мельничука), <мінка> »згадка, зауваження« (Желехівський), <вимінка> »умова, застереження« (Желехівський), <намінити> »згадати, натякнути, натякнути« (Желехівський), <намінка> »згадка, натяк« (Желехівський); том IV, стор. 478.
+
То англійське "to mean" та українське "мінити" когнати? Вельми цікаво.
Tac.
zménca
Вимова: {ˈzmʲi͡en.kɐ ~ ˈzmʲi͡eŋkɐ ~ ˈzmʲi͡eŋgɐ ~ ˈzmʲe͡in.kɐ ~ ˈzmʲe͡iŋkɐ ~ ˈzmʲe͡iŋgɐ}, множина родового: zménuc {zmʲe̝ˈnɒk ~ zme̝ˈnɒk}.
Див. пояснення під <мінка>. Тут додано префікс <з->, що вторить латинський префікс <com-> у <commentarium>; сам же корінь латинського слова є того самого походження, що й в українських словах <мінити; мінка; намінити; намінка; змінка> й інших похідних.
А що в лятинській значить "com-", а що дасть "з-" у нашому слові?
Саме слово подобається, просто хочу дізнатися чи є надоба "з-" чи "мінки" досить.
То біх тоді те слово клав, хотівши точно творити по ("відповідно до") латинському словоставу ("морфології") com-mentari. Суть com- є ту в лат. слові мінити, віді, "разом, купь", яко *"купити всі думки/мінки/міти (notes)/память (memories) в одино, готуючи мову/річ ("промову, доповідь"). Себо давніше тяма "commentarium" значи не "мінити що на чиї (чуджі!) слова", а "мінити що про себе сама, пишучи собі на память свої думки разом". Нині є тий первісний знак нечинен, тому, може, й мінка ("конотація") "разом, в одино, куп" є нині зайва в слові (z)ménca, либонь. Кінець кінцем, єсми ту й твар ménca, писаний у Желехівського, дав.
Дякую.
Цікавий варіант.
Проте, похідне дієслово буде догукуватись, а це не те.
Чому догукуватись? Догукувати ж.
А, дійсно.
Найбільше подобається!
Можу заздрити Ваші невибагливости.
> Можу заздрити Вашій невибагливости.
Чому невибагливости, а не невибагливості? Це ж давальний відмінок, а не родовий.
Взагалі-то давальний...
Дякую, виправив.
П. Крутьче,
то в родовім слова "десять, девять, сім, пять, шість" Ви кажете: "десяти, девяти, семи, пяти, шести", а в давальнім: "десяті, девяті, семі, пяті, шесті"?
Ні, це стосується лише слів на -ість та -рсть. Вічність - (нема) вічности - (звернувся) до вічності - (загубився) у вічності.
Gerèlo?
"Можу заздрити Ваші невибагливости."
¯\_(ツ)_/¯
Досі найбільше подобається.
Це старе поняття до слова переклад, а перекладач був тлумачем. Не підходить
За Павлом Штепою.
Від якого то є кореня? 😁
Від слова гадка (думка).
Коментар має значно ширше визначення, ніж вузьке зауваження. Крім того, зауваження від увага є польське слово.
Геть инше слово з иншим значінням.
Додати до слів, до слова.
Коментувати - дословити.
Пропозиція אלישע פרוש, лиш дещо змінена.
"Етим.сл.укр.м., стаття на слово <мінити> »комусь щось визначати, обіцяти« (словник Желехівського), »розподіляти, призначати [в уяві]« (словник Мельничука), <мінка> »згадка, зауваження« (Желехівський), <вимінка> »умова, застереження« (Желехівський), <намінити> »згадати, натякнути, натякнути« (Желехівський), <намінка> »згадка, натяк« (Желехівський); том IV, стор. 478."
Коротке слово лише з трьох букв саме для епохи інтернету і швидкого писання.
Перекликається з англійським "mind", а що є коментар, як не висловлення своєї думки?
Карл-Франц Ян Йосиф,
и "змінка" є вже доста короткий твар и проти лат. commentarium. Твар "мін" є незасвідчено. Та коби й творити твар "мін", то радше вже припасти його для їншої якої тями. В друс. зокрема є мін за "міру"; то, може, яти його за "еталон", либонь.
Мені є до волі й "змінка", вторить бо словотвір лат. commentarium – com- = з- (*съ-) + men-t- = мін- (*mēn- "гадати, мїнити, мислити, думати"), + -ari-um ≈ -к-а (← *-ък-а).
Розумію Вас, просто гадаю, що українці не віддають голоси за "мінку", бо надто виникають сильні асоціації з "маленькою міною". Жаль, що українці цураються одних слів через схожість їх до слів инших.
Карл-Франц Ян Йосиф,
взагалі я бим був більше рад голосім за твар "змінка" ніж за твар "мінка". А чим твар "мін" менше від твару "мінка" нагадує "міну"?;)
від міркувати..
Від "замітка".
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/17379-zamitka.html#show_point
https://sum20ua.com/Entry/index?wordid=30719&page=1003
Відміна слова "заміта" на зразок "допис".
Можете порівняти з цими словами з ЕСУМу (мітити): міта, заміт, приміта.
Від "вимітка" — замітка, запис, нататка.
Дивіться ЕСУМ "мітити" та тут: r2u.org.ua: вимітка
«Примни́ння» вигадане на основі приблизної кальки з лат. commentarium.