Спойлер — інформація про книгу, фільм, музичний альбом тощо, яка розкриває сюжет ще до особистого ознайомлення з предметом уваги і тому може зіпсувати враження від твору.
Приклад вживання
Якщо на інтернет-форумі твір обговорюють люди, які з ним уже знайомі, за правилами етикету вони повинні ставити попередження про спойлер у верхній частині сторінки і робити відступ у своєму повідомленні так, щоб основний текст не потрапляв на першу сторінку екрану.
Гарно. "Піти в засвіти" – померти, є такий фразеологізм. Внормувавши "засвіт" як "спойлер" вийде, що вмираючи людина потрапляє "у засвіти", де їй відкриється правда, досі прихована. Милозвучно, мені подобається
21 жовтня 2019
слово хороше, але якщо засвіт - спойлер, то дедалі частіше вживане "заспойлерити" (попередньо розповісти спойлер) = засвітити? чи зазасвітити? засвітити можна кімнату, голою дупою, але аж ніяк не сюжет книги чи фільму :)
«Спо́йлер» походить від англ. «spoil» — псувати. Пропозиція утворити термін аналогічно – від українського слова «споганити», себто «спо́ган» – те, що споганює враження від книги/фільму. Що важливо, звучить схоже.
Існує величезна кількість синонімів "зіпсувати" які в різних контекстах можуть перекладатися як "to spoil". Перевага слова "кабзувати" (тж. "ґабзувати") воно значить саме "зіпсувати словами". Приклад з літератури: "Ти чого мою доньку ґабзуєш? — скипів Окунь" (неславиш, паплюжиш). Крім того, слово не надто поширене, тому якщо надати йому якійсь конкретний сенс не буде конфліктувати із прямим значенням, яке мало хто вже пам'ятає
Словник Уманця—Спілки наводить таки синоніми: розголоша́ти, роздзво́нювати, розбрі́хувати, розголоси́ти, ся, роздзвони́ти, розбреха́ти, ви́брехати, розбо́вкати, розпле́сти, ви́язичити. Вибрех здається найбільш природнім іменником серед тих, що можна утворити.
Метафоризація "підглядання" сюжету фільму/книги крізь шпару чи неприємного проникнення холодного повітря в морозну погоду. Див. також: r2u.org.ua: шпара та [ЕСУМ. Том 6. С. 457].
Цікава логіка... Англійські слова теж можуть бути ріднішими, а латинські так взагалі з одного кореня з українською... Для чого тоді цей Словотвір? Ще зовсім недавно москалі (щоб усправедливити свою назву "рускіє") забрали у нас безліч слів, питомо українських, які тепер ми вважаємо "русицизмами". Так, звісно, бо це справжні руські слова. Наприклад: важно (вага, важити), очень (око, очевидно), потолок (толока), деревня (місце, де багато дерев), мечта (мечетати), рисунок (риса), опасний (опасати, опас), осторожний (осторога, остерігати), очередь (очерет(ь)), надо (знадобитися), сейчас (цей час) тощо. Звісно, але ж німецькі слова нам рідніші... І ви думаєте, що москалі, накравши собі достатньо слів, зупинилися? Нічого подібного. Подивіться локалізацію гри російською мовою Dragon Age. Щоб додати епічності та історичності до атмосфери гри, використано безліч українських слів, які звісно для "рускава уха" звучать як "істінна рюскіє". А ми творимо якусь новонедогерманську українську, називаючи німецькі слова "ріднішими" та відмовляючись від тисячолітніх справді рідних староруських слів. Ви ж розумієте, що це питання не декількох слів, а історичної справедливості, бо москалі таким чином (викрадаючи слова) формують свою давню історію, а ми будемо винаходом "австрійського генштабу" (з "ріднішими" німецькими словами).
Спойлер — інформація про книгу, фільм, музичний альбом тощо, яка розкриває сюжет ще до особистого ознайомлення з предметом уваги і тому може зіпсувати враження від твору.
Якщо на інтернет-форумі твір обговорюють люди, які з ним уже знайомі, за правилами етикету вони повинні ставити попередження про спойлер у верхній частині сторінки і робити відступ у своєму повідомленні так, щоб основний текст не потрапляв на першу сторінку екрану.
англ. spoil - псувати
Перекладаємо слово спойлер
Гарно. "Піти в засвіти" – померти, є такий фразеологізм. Внормувавши "засвіт" як "спойлер" вийде, що вмираючи людина потрапляє "у засвіти", де їй відкриється правда, досі прихована. Милозвучно, мені подобається
слово хороше, але якщо засвіт - спойлер, то дедалі частіше вживане "заспойлерити" (попередньо розповісти спойлер) = засвітити? чи зазасвітити? засвітити можна кімнату, голою дупою, але аж ніяк не сюжет книги чи фільму :)
Не обов'язково робити однокорінними ці слова. Треба шукати інші засоби вираження.
спойлер - засвіт.
заспойлерити сюжет - виказати сюжет.
Пригодник,
читайте:
r2u.org.ua: засвіт*
r2u.org.ua: засвіч*
Задовго для звичайної розмови
"ЩООО, ти вже дивилась?! Так, мовчи, жодних псувок не хочу чути. МОВЧИИИИ!"
ні-ні-ні, не розбовкуй!
«Спо́йлер» походить від англ. «spoil» — псувати. Пропозиція утворити термін аналогічно – від українського слова «споганити», себто «спо́ган» – те, що споганює враження від книги/фільму. Що важливо, звучить схоже.
Гарне слово. Ним би "трейлер" замінити.
Або "псувач".
Зарис - непагано
pevno, varto slovo ZÁRYS zaproponuvaty jak okremyj termin! Pidredagujte, jakṡċo majete i bażannia, i możlyvisṫ ;)
Існує величезна кількість синонімів "зіпсувати" які в різних контекстах можуть перекладатися як "to spoil". Перевага слова "кабзувати" (тж. "ґабзувати") воно значить саме "зіпсувати словами". Приклад з літератури: "Ти чого мою доньку ґабзуєш? — скипів Окунь" (неславиш, паплюжиш). Крім того, слово не надто поширене, тому якщо надати йому якійсь конкретний сенс не буде конфліктувати із прямим значенням, яке мало хто вже пам'ятає
від "згадувати" момент у фільмі
Плескали язиком- говорити зайве, Розплескати-не втримати язика за зубами. "Переслідуваний. С.Кінг.
- боявся, що ти розплещеш.
від "зіпсувати" (враження). "Навіщо мені твої псунці, я сам подивлюся". "не псунцюй мені перегляд, я рік чекав цю стрічку".
Словник Уманця—Спілки наводить таки синоніми: розголоша́ти, роздзво́нювати, розбрі́хувати, розголоси́ти, ся, роздзвони́ти, розбреха́ти, ви́брехати, розбо́вкати, розпле́сти, ви́язичити. Вибрех здається найбільш природнім іменником серед тих, що можна утворити.
Партачити - псувати. Партач - той, що псує.
Метафоризація "підглядання" сюжету фільму/книги крізь шпару чи неприємного проникнення холодного повітря в морозну погоду. Див. також: r2u.org.ua: шпара та [ЕСУМ. Том 6. С. 457].
Найпряміший український переклад:
Поте́ря – Порча, вред,
Потеря́ти – Испортить, сделать вред, разорвать, разрушить, разстроить.
r2u.org.ua: потеря
r2u.org.ua: потеряти
спробуй, що воно таке
Тут є бовтуни. Або, не хочу чути бовтанок
А плюндрувати не від німецького plündern?
Та якось не переймався, може й від німецького
Artem Komisarenko, тоді для чого взагалі перейматися й шукати відповідники? :)
Бо плюндрувати вже вкорінилося в нашій мові. Так само як і ваше «шукати», яке є запозиченням з тієї ж німецької через польську.
Artem Komisarenko, давайте почекаємо пару століть і тоді всі инші слова (для яких ми тут ШУКАЄМО відповідники) вкоріняться :D
Ми шукаємо українськіші відповідники а не старорусослов'янськіші. Якраз німецькі запозичення українській мові часто рідніші за загальнослов'янські.
Цікава логіка... Англійські слова теж можуть бути ріднішими, а латинські так взагалі з одного кореня з українською... Для чого тоді цей Словотвір? Ще зовсім недавно москалі (щоб усправедливити свою назву "рускіє") забрали у нас безліч слів, питомо українських, які тепер ми вважаємо "русицизмами". Так, звісно, бо це справжні руські слова. Наприклад: важно (вага, важити), очень (око, очевидно), потолок (толока), деревня (місце, де багато дерев), мечта (мечетати), рисунок (риса), опасний (опасати, опас), осторожний (осторога, остерігати), очередь (очерет(ь)), надо (знадобитися), сейчас (цей час) тощо. Звісно, але ж німецькі слова нам рідніші... І ви думаєте, що москалі, накравши собі достатньо слів, зупинилися? Нічого подібного. Подивіться локалізацію гри російською мовою Dragon Age. Щоб додати епічності та історичності до атмосфери гри, використано безліч українських слів, які звісно для "рускава уха" звучать як "істінна рюскіє". А ми творимо якусь новонедогерманську українську, називаючи німецькі слова "ріднішими" та відмовляючись від тисячолітніх справді рідних староруських слів. Ви ж розумієте, що це питання не декількох слів, а історичної справедливості, бо москалі таким чином (викрадаючи слова) формують свою давню історію, а ми будемо винаходом "австрійського генштабу" (з "ріднішими" німецькими словами).
Відмова від освоєних у середньовіччя субстратів це пряма зрада української мови, її серця.
Vadik, це Ви про слова, які я згадав у своєму попередньому коментарі? Згоден! Це була зрада зрадна!