Поспівець - поет.
Поспівний - поетический, стихотворньій.
Сл. Піскунова.
Від "навла" (давньоруська назва музичного інструмента) та закінчення для професій "-ар" (зброяр, різьбяр, маляр, голяр, світляр, друкар).
Звучить цікаво.
http://oldrusdict.ru/dict.html#: творьць "ποιητής, поет". Грецьке ποιητής є від ποιέω "чиню, творю", від пиє. *quey- "чинити, творити", відки й рус. <чинити>.
___
Різнити від инших тям даю волити дві різні слові: tuoreç та tuoriteily.
Якщо не перекласти, то хоча б українізувати
А до Пушкіна ніхто не писав?
Етимологічний Словарь Української Мови: бая́н «співець», хоч саме слово від кореня «бои».
r2u.org.ua: боян
Хоча ім'я Боян справді існувало на Русі, багато дослідників вважали, що в цьому випадку це піднесений до власного імені загальний іменник «баян» (від «баяти»), що означало співця, тобто рівнозначний за значенням словам «скальд», «бард».
Кого тривожить, що так називають музичний інструмент, то називати його баяном стали москалі, українці ніколи не називали баянами музичні гармошки.
Власне, вірші - то є рядки. З римою, або й без. Не певен, що ці доради слушні, але від них можна щось помислити. "Вірш" може бути - "рядкопис" або "рядки", римований - "римопис" або "рими"
uk.wikipedia.org: Боян
строфа
незрозуміло, навіщо одне слово іноземного походження замінювати іншим неологізмом, яке походить від слова іноземного походження
Віршар написав вірша. Дуже милозвучно
Дуже немилозвучно
По-перше, шило на мило
По-друге, наша мова тяжіє до уникнення кількох Р у слові
Шило на мило, та все ж "піїта" Ви нащось додали.
Українська мова тяжіє до уникнення зіяння.
Тому поет — піїт
Не певен, чи то є суто наша форма, її й москалі мають (https://ru.m.wiktionary.org/wiki/пиит), а вони на зіяння не зважають. Можна було би припустити, що то є українізм, однак Горох пише (
goroh.pp.ua: Піїт), що "піїт" пішло з новогрецького
ποιητής. Про вимову сього слова можемо взнати тут: https://en.m.wiktionary.org/wiki/ποιητής. Спраді, вона є досить-таки близькою до "піїт".
Прикметно, що давньогрецька вимова є ближчою до "поет". Мабуть, ця форма прийша до нас через латину й ще чиїсь мови, а не прямо з грецької (та ще й, либонь, перед тим, як ми перейняли новіше "піїт").
Даруйте за посилання на Горох: тепер не маю як дістатися до комп'ютера з ЕСУМ'ом.
Адже я не говорив, що це питоме. Більш українськіше.