ДАВНЄ
Гоменнасай онічан
😁
«Творено горон і есай???горонеса й?
Горонес ай?»
Ôд основъi *гòронес- почепомь *-аи (агентивнъіи почéп), яко и въ словах: ратаи, ходатаи, глашатаи точто.
Все хотів запитати чому так пишите ?
Це якась далека говірка,чи знаєте декілька мов ?
Тому, чёhо и бôлше́сть користачôв алтернативнъіх правописôв. Бо вадить чиннъіи.
Бо, первше, ôн нелогичен( зъ купою̊ виня̊ткôв из правил и под.). На приклад: козацький але герцогський; нічний але рушник; в'яз але свято; усний але шістнадцять, непослїдовне ôдбитіе су̊жėніа "о" в критôмь складї точто.
Друге, ôн навя̊зує óдну̊ лише въімолву̊. Зъ написаніемь, на приклад, <ходжу> чиннъіи правопис въімолвъі ['хɔɟʊ], чи ['хɔʒʊ], чи ['хɔʒʲʊ](котрі, до рїчи, и на моих рôднъіх землях ча̊сто чути) огòлошує́ть поза нормою̊. Лїпше все те писати одинаково, обимаю̊чи всї рôзновиди вымолвъі.
Трèтє(субєктивно), чиннъіи литературнъіи стандарт постал на тлї Гражданскоhо шрифту.
Гадаю̊ Въі вже мусїли все то чути тут на Словотворї и не раз.
Тому я користаю̊ из трохъі ускладненої Максимовичôвкъі, або из лаџеноho до украинскої молвъі давнёрусскоho правопису.
А носїи я говôркъі наднїперскої ~ степової ~ подôлскої.
Він використовується для запису літературної вимови. Більшого й не треба.
А всякі дурнописи складно й незручно читати
От би хтось зробив Максимовичівку, але навпаки, щоб і було схоже на і, а не на о. Щось схоже на Annotated English, тільки замість справді вимови буде дрібниці для прихильників інших правописів показувати
Мо́жна пограти ся̊ зъ діакритикою̊. На приклад: дîм, слîвце, але се невъіправданъіи пôдхôд, бо те "і" мїнить ся̊ на "о" въ полїмь складї, и иде из прасловянскоhо *о. А ище там поза "литературною̊" молвою̊ ча̊сто гучить не "i".
"...Більшого й не треба..."
Вам.
Дякую ,це трохи важче за офійну,але все-таки зрозуміло
http://oldrusdict.ru/dict.html#: творьць "ποιητής, поет". Грецьке ποιητής є від ποιέω "чиню, творю", від пиє. *quey- "чинити, творити", відки й рус. <чинити>.
___
Різнити від инших тям даю волити дві різні слові: tuoreç та tuoriteily.
Поспівець - поет.
Поспівний - поетический, стихотворньій.
Сл. Піскунова.
Якщо не перекласти, то хоча б українізувати
А до Пушкіна ніхто не писав?
Цікаво, це ще грецька інша вимова, а не наше ікання, тому є й в російській
Від "навла" (давньоруська назва музичного інструмента) та закінчення для професій "-ар" (зброяр, різьбяр, маляр, голяр, світляр, друкар).
Звучить цікаво.
творча думка автора оспівує своїм методом/способом написання, саме як автор/творець, власне свого ж творіння. відповідно.
(творець/автор думки слова мінника пояснення - МСЯ)
оспівувальниця
/
Від власної першотворчої дії, думовписання
(Автор МСЯ)
вірш - осяйва
(автор думки/слова у змінника - М С.Я.)
Етимологічний Словарь Української Мови: бая́н «співець», хоч саме слово від кореня «бои».
r2u.org.ua: боян
Хоча ім'я Боян справді існувало на Русі, багато дослідників вважали, що в цьому випадку це піднесений до власного імені загальний іменник «баян» (від «баяти»), що означало співця, тобто рівнозначний за значенням словам «скальд», «бард».
Власне, вірші - то є рядки. З римою, або й без. Не певен, що ці доради слушні, але від них можна щось помислити. "Вірш" може бути - "рядкопис" або "рядки", римований - "римопис" або "рими"
вірш
uk.wikipedia.org: Боян
незрозуміло, навіщо одне слово іноземного походження замінювати іншим неологізмом, яке походить від слова іноземного походження
+, з таким ж успіхом можна просто поета лишити
Віршар написав вірша. Дуже милозвучно
Дуже немилозвучно
По-перше, шило на мило
По-друге, наша мова тяжіє до уникнення кількох Р у слові
Шило на мило, та все ж "піїта" Ви нащось додали.
Українська мова тяжіє до уникнення зіяння.
Тому поет — піїт
Не певен, чи то є суто наша форма, її й москалі мають (https://ru.m.wiktionary.org/wiki/пиит), а вони на зіяння не зважають. Можна було би припустити, що то є українізм, однак Горох пише (
goroh.pp.ua: Піїт), що "піїт" пішло з новогрецького
ποιητής. Про вимову сього слова можемо взнати тут: https://en.m.wiktionary.org/wiki/ποιητής. Спраді, вона є досить-таки близькою до "піїт".
Прикметно, що давньогрецька вимова є ближчою до "поет". Мабуть, ця форма прийша до нас через латину й ще чиїсь мови, а не прямо з грецької (та ще й, либонь, перед тим, як ми перейняли новіше "піїт").
Даруйте за посилання на Горох: тепер не маю як дістатися до комп'ютера з ЕСУМ'ом.
Адже я не говорив, що це питоме. Більш українськіше.
-
вірш, 
-ар (суфікс)
ДУМОСПІВЕЦЬ
"віршар" звучить як протиставлення "поетові" --- митцю. "Віршар" звучить як слово на позначення ремісника, хай там який він мастерний, але не митця.
Або з м'яким знаком на кінці "віршарь".