Гвинтокрил ― це зовсім інший апарат у якому два гвинти розташовано на кінцівках крила. Вертоліт це маячня. Тоді уж треба й "самоліт" вважати адекватним словом.
На сторінці слова Гвинтокрил обговорюють, як же правильно називати. Позаяк, саме Гвинтокрил є укр. відповідником до Гелікоптека (за мовною ознакою), як Життєпис до Біографії, наприклад, залишається з'ясувати, як називати інші літальні апарати. Є в нас слово Вертоліт. Але мені здається воно недолугим, бо одразу в голові постає Самоліт. Тому, щоб багато не вигадувати, я утворив Вертак, з огляду на Літак. Ось тут r2u.org.ua: вертіти як раз є таке визначення: Винти́ть – ґвинти́ти, верті́ти (ґвинт), крути́ти (ґвинт). Тобто, позаяк у кожного вертольота є гвинт, який вертиться, я утворив Вертак))
То, може, «ґвинтак»? Одразу ж ясно, питомо українське слово. До речі, від нього можна буде утворити чудове дієслово «ґвинтувати». Наприклад, «Пораненого чимдуж поґвинтували до шпиталю»
Чимало питомо українських слів є спільними для кількох східноєвропейських мов. Такі слова, як «тиждень» та «неділя» і як «гвинт». Не всі слова, що є спільними з якоюсь іншою мовою, слід вважати за чужизми. Українська мова має 84% спільної лексики з білоруською мовою та 70% з польською і що? Що лишиться від української мови, якщо позбутися 84% її лексики? Отже слід рухатись іншим шляхом: позбуватися лише тих слів, які: 1. Створені чужими словотвірними засобами (нехарактерними для української мови наростками, приростками) — «обеззброїти» (замість «знезброїти»), «свердлильщик» (замість «свердлильник»), «існуючий» (замість «наявний» або «чинний») тощо. 2. Є похідними від словоформ, яких в українській мові немає (або тих, що мають інше значення) — «благополуччя» (означає «получение блага», а слова «получение» в українській мові немає), «миропорядок» (слово «мир» в українській мові має інше значення), «вертоліт» (утворено від слова «самолёт» за аналгією, в українській мові є «літак», а «самольоту» немає), «стволові клітини» (замість «стовбурові клітини»). 3. Є накинутим в добу радянської окупації і заступило тоді інше слово (вже наявне в українській мові) — «учбовий» (замість «навчальний»), «вчені» (замість «науковці»), «лист» (в значенні «аркуш»), блондинка (замість «білявка»), «процент» (замість «відсоток»).
Віталію, я не пропонував позбутися "84 % схожої лексики". А щодо "вчені", то не бачу в цьому слові нічого поганого і неукраїнського. Є слова учень, учитель, навчатися, навчання. Хіба що "вченим" надати іншого семантичного значення.
Вертоліт — літальний апарат.
Над містом пролетів вертоліт.
Перекладаємо слово вертоліт
Гвинтокрил -- гелікоптер.
Укр. гвинтокрил = англ. helicopter = моск. вертолёт, поясніть, чому ви вважаєте, що слова вертоліт й гелікоптер мають різне значення?
Ви читали мій коментар до слова Вертак? Гадаю, там все зрозуміло. Взагалі-то в російській мові є слово Винтокрьіл.
Гвинтокрил ― це зовсім інший апарат у якому два гвинти розташовано на кінцівках крила. Вертоліт це маячня. Тоді уж треба й "самоліт" вважати адекватним словом.
Якщо вже Гвинтокрил в нас позначає гвинти на кінцівках крил, то може взяти слово Гвинтокрут (гвинти, що крутяться)?
ось гвинтокрил https://apostrophe.ua/uploads/27122018/693a74804bb7f767af3077738f2c7dbc.jpg
На пошану винахіднику. Деяка фамільярність, яка закладена у назву показує, що Сікорський - наш. "Рятувальні сікори вже вирушили на допомогу".
Дуже гарно. Врешті, є дизель, наган, ровер, калаш, хрущовка і кравчучка. І нічого, звикли. Як варіант, пропоную - "сікороліт"
Підтримую. Цікаво, що сікора в діалектах - це синиця.
+
Чудова ідея! Дійсно дуже чудова! Надто мало підтримують це слово чомусь, воно вартує більшого!
На сторінці слова Гвинтокрил обговорюють, як же правильно називати. Позаяк, саме Гвинтокрил є укр. відповідником до Гелікоптека (за мовною ознакою), як Життєпис до Біографії, наприклад, залишається з'ясувати, як називати інші літальні апарати. Є в нас слово Вертоліт. Але мені здається воно недолугим, бо одразу в голові постає Самоліт. Тому, щоб багато не вигадувати, я утворив Вертак, з огляду на Літак. Ось тут r2u.org.ua: вертіти як раз є таке визначення: Винти́ть – ґвинти́ти, верті́ти (ґвинт), крути́ти (ґвинт). Тобто, позаяк у кожного вертольота є гвинт, який вертиться, я утворив Вертак))
То, може, «ґвинтак»? Одразу ж ясно, питомо українське слово. До речі, від нього можна буде утворити чудове дієслово «ґвинтувати». Наприклад, «Пораненого чимдуж поґвинтували до шпиталю»
Дехто може Вам сказати, що gwint, то є запозичення з польської, тому питомо українського тут небагато.
Ну, «вертіти» теж русизмом трішки віддає. Тому ок, пропоную іще один варіант, якому притаманна більша українськість
Дієслово "вертіти" -- це ніякий не русизм. З ним пов'язано багацько укр. слів: повертати, розвертати, звертати, виверт тощо.
Пов'язано-то воно пов'язано, але корінь який, ммм?
Годі шукати в кожнім слові "зраду". Це комплекс меншовартости, думати, що схожі з російськими укр. слова не українські?
Чимало питомо українських слів є спільними для кількох східноєвропейських мов. Такі слова, як «тиждень» та «неділя» і як «гвинт». Не всі слова, що є спільними з якоюсь іншою мовою, слід вважати за чужизми. Українська мова має 84% спільної лексики з білоруською мовою та 70% з польською і що? Що лишиться від української мови, якщо позбутися 84% її лексики? Отже слід рухатись іншим шляхом: позбуватися лише тих слів, які: 1. Створені чужими словотвірними засобами (нехарактерними для української мови наростками, приростками) — «обеззброїти» (замість «знезброїти»), «свердлильщик» (замість «свердлильник»), «існуючий» (замість «наявний» або «чинний») тощо. 2. Є похідними від словоформ, яких в українській мові немає (або тих, що мають інше значення) — «благополуччя» (означає «получение блага», а слова «получение» в українській мові немає), «миропорядок» (слово «мир» в українській мові має інше значення), «вертоліт» (утворено від слова «самолёт» за аналгією, в українській мові є «літак», а «самольоту» немає), «стволові клітини» (замість «стовбурові клітини»). 3. Є накинутим в добу радянської окупації і заступило тоді інше слово (вже наявне в українській мові) — «учбовий» (замість «навчальний»), «вчені» (замість «науковці»), «лист» (в значенні «аркуш»), блондинка (замість «білявка»), «процент» (замість «відсоток»).
Віталію, я не пропонував позбутися "84 % схожої лексики". А щодо "вчені", то не бачу в цьому слові нічого поганого і неукраїнського. Є слова учень, учитель, навчатися, навчання. Хіба що "вченим" надати іншого семантичного значення.
Так можна сказати і на літак з пропелером
гвинтак― краще!
Від «вихор».