Гвинтокрил ― це зовсім інший апарат у якому два гвинти розташовано на кінцівках крила. Вертоліт це маячня. Тоді уж треба й "самоліт" вважати адекватним словом.
Головна ознака і літака, і гелікоптера, і ґвинтокрила що вони літають. Тому логічно було б, щоб і корінь "літ" був у їхніх назвах. Літакові пощастило - він перший захопив назву "літак", хоча літають і гелікоптер, і ґвинтокрил. Головний рухач у гелікоптера - ґвинт, тому до кореня "літ" треба додати "ґвинт" - матимемо "ґвинтоліт". За цією схемою апарат, що має і ґвинти, і крила, може бути "ґвинтокрилоліт", але, щоб назва не була така довга, можна залишити "ґвинтокрил".
Вертак - той, головна функція якого не "літати", а насамперед "вертати" або віддалено "вертіти". А йдеться про літальний апарат.
Вертоліт - у цій назві головна ознака "літ" - це нормально, а друга не "ґвинт" (а вона важлива), а "верт" - чи то "вертати", чи то "вертіти".
До речі, тут дано росіянізовану форму. Даю більше інформації:
В українській мові сикора (жін. рід) або сикір (чол. рід) є назвою синиці великої (це найзвичайніша нам усім знана синиця).
r2u.org.ua: сик?р* Слово походить від праслов'янської мови — від *sykora «синиця», від *sykati «шипіти».
Слово є знане у всіх західноєвропейських мовах: у чеській та словацькій мовах sókora та sókorka, у польській sikora, у лужичанських мовах sykora. Усе є означенням синиці.
У чому ж сіль? Творець перших у світі гелікоптерів, українець, має прізвище "Сікорський"!
uk.wikipedia.org: Сікорський Ігор Іванович Прізвище, до речі, росіянізоване, українська форма була б "Сикірський".
Слово доречне ще й через те, що гелікоптери дуже шумні, тому побудувати їхню назву від первісно звуку птаха є зовсім не дурно.
На сторінці слова Гвинтокрил обговорюють, як же правильно називати. Позаяк, саме Гвинтокрил є укр. відповідником до Гелікоптека (за мовною ознакою), як Життєпис до Біографії, наприклад, залишається з'ясувати, як називати інші літальні апарати. Є в нас слово Вертоліт. Але мені здається воно недолугим, бо одразу в голові постає Самоліт. Тому, щоб багато не вигадувати, я утворив Вертак, з огляду на Літак. Ось тут r2u.org.ua: вертіти як раз є таке визначення: Винти́ть – ґвинти́ти, верті́ти (ґвинт), крути́ти (ґвинт). Тобто, позаяк у кожного вертольота є гвинт, який вертиться, я утворив Вертак))
То, може, «ґвинтак»? Одразу ж ясно, питомо українське слово. До речі, від нього можна буде утворити чудове дієслово «ґвинтувати». Наприклад, «Пораненого чимдуж поґвинтували до шпиталю»
Чимало питомо українських слів є спільними для кількох східноєвропейських мов. Такі слова, як «тиждень» та «неділя» і як «гвинт». Не всі слова, що є спільними з якоюсь іншою мовою, слід вважати за чужизми. Українська мова має 84% спільної лексики з білоруською мовою та 70% з польською і що? Що лишиться від української мови, якщо позбутися 84% її лексики? Отже слід рухатись іншим шляхом: позбуватися лише тих слів, які: 1. Створені чужими словотвірними засобами (нехарактерними для української мови наростками, приростками) — «обеззброїти» (замість «знезброїти»), «свердлильщик» (замість «свердлильник»), «існуючий» (замість «наявний» або «чинний») тощо. 2. Є похідними від словоформ, яких в українській мові немає (або тих, що мають інше значення) — «благополуччя» (означає «получение блага», а слова «получение» в українській мові немає), «миропорядок» (слово «мир» в українській мові має інше значення), «вертоліт» (утворено від слова «самолёт» за аналгією, в українській мові є «літак», а «самольоту» немає), «стволові клітини» (замість «стовбурові клітини»). 3. Є накинутим в добу радянської окупації і заступило тоді інше слово (вже наявне в українській мові) — «учбовий» (замість «навчальний»), «вчені» (замість «науковці»), «лист» (в значенні «аркуш»), блондинка (замість «білявка»), «процент» (замість «відсоток»).
...«вертоліт» (утворено від слова «самолёт» за аналгією, в українській мові є «літак», а «самольоту» немає. Чи не утворено "вертольот" від слова "вертикальный"?
Віталію, я не пропонував позбутися "84 % схожої лексики". А щодо "вчені", то не бачу в цьому слові нічого поганого і неукраїнського. Є слова учень, учитель, навчатися, навчання. Хіба що "вченим" надати іншого семантичного значення.
В українській мові сикора (жін. рід) або сикір (чол. рід) є назвою синиці великої (це найзвичайніша нам усім знана синиця).
r2u.org.ua: сик?р* Слово походить від праслов'янської мови — від *sykora «синиця», від *sykati «шипіти».
Слово є знане у всіх західноєвропейських мовах: у чеській та словацькій мовах sókora та sókorka, у польській sikora, у лужичанських мовах sykora. Усе є означенням синиці.
У чому ж сіль? Творець перших у світі гелікоптерів, українець, має прізвище "Сікорський"!
uk.wikipedia.org: Сікорський Ігор Іванович Прізвище, до речі, росіянізоване, українська форма була б "Сикірський".
Слово доречне ще й через те, що гелікоптери дуже шумні, тому побудувати їхню назву від первісно звуку птаха є зовсім не дурно.
"Проте не лише авіацією жив Ігор Іванович. Він приділяв багато часу політичній та релігійній діяльності. Як завзятий білий монархіст він брав участь у багатьох російських монархічних товариствах — зокрема, у Російському національному союзі Америки, у монархічному товаристві, заснованому великим князем Кирилом Володимировичем Романовим, підтримував рух «штабс-капітанів» Івана Солоневича — ідейного батька російської «народної монархії»" (https://racurs.ua/ua/1290-kilka-sliv-pro-kpi-sikorskogo-ta-korolova.html).
Матеріалів можете знайти в мережі чимало й без зусиль.
Я не знаю що на це сказати :( Мені сумно від поглядів Сікорського, але й ігнорувати важливість його як інженера теж не хочеться. Дуже шкода розуміти, скільки тодішніх українців щиро бажали бути в орбіті Москви.
Тоді як Ви сприймете пропозицію назвати "граматику" "білодідством", бо "ігнорувати важливість Білодіда як граматика теж не хочеться. Дуже шкода розуміти, скільки тодішніх українців щиро бажали бути в орбіті Москви"?
В українській мові сикора (жін. рід) або сикір (чол. рід) є назвою синиці великої (це найзвичайніша нам усім знана синиця).
r2u.org.ua: сик?р* Слово походить від праслов'янської мови — від *sykora «синиця», від *sykati «шипіти».
Слово є знане у всіх західноєвропейських мовах: у чеській та словацькій мовах sókora та sókorka, у польській sikora, у лужичанських мовах sykora. Усе є означенням синиці.
У чому ж сіль? Творець перших у світі гелікоптерів, українець, має прізвище "Сікорський"!
uk.wikipedia.org: Сікорський Ігор Іванович Прізвище, до речі, росіянізоване, українська форма була б "Сикірський".
Слово доречне ще й через те, що гелікоптери дуже шумні, тому побудувати їхню назву від первісно звуку птаха є зовсім не дурно.
Вертоліт — літальний апарат.
Над містом пролетів вертоліт.
Перекладаємо слово вертоліт
Гвинтокрил -- гелікоптер.
Укр. гвинтокрил = англ. helicopter = моск. вертолёт, поясніть, чому ви вважаєте, що слова вертоліт й гелікоптер мають різне значення?
Ви читали мій коментар до слова Вертак? Гадаю, там все зрозуміло. Взагалі-то в російській мові є слово Винтокрьіл.
Гвинтокрил ― це зовсім інший апарат у якому два гвинти розташовано на кінцівках крила. Вертоліт це маячня. Тоді уж треба й "самоліт" вважати адекватним словом.
Якби не було слова "літак", то міг би бути і "самоліт". Нічого протиприродного в ньому нема.
Головна ознака і літака, і гелікоптера, і ґвинтокрила що вони літають. Тому логічно було б, щоб і корінь "літ" був у їхніх назвах. Літакові пощастило - він перший захопив назву "літак", хоча літають і гелікоптер, і ґвинтокрил. Головний рухач у гелікоптера - ґвинт, тому до кореня "літ" треба додати "ґвинт" - матимемо "ґвинтоліт". За цією схемою апарат, що має і ґвинти, і крила, може бути "ґвинтокрилоліт", але, щоб назва не була така довга, можна залишити "ґвинтокрил".
Вертак - той, головна функція якого не "літати", а насамперед "вертати" або віддалено "вертіти". А йдеться про літальний апарат.
Вертоліт - у цій назві головна ознака "літ" - це нормально, а друга не "ґвинт" (а вона важлива), а "верт" - чи то "вертати", чи то "вертіти".
Якщо вже Гвинтокрил в нас позначає гвинти на кінцівках крил, то може взяти слово Гвинтокрут (гвинти, що крутяться)?
ґвинтокрут - те, що крутить ґвинти (є такі інструменти, їх багато).
ось гвинтокрил https://apostrophe.ua/uploads/27122018/693a74804bb7f767af3077738f2c7dbc.jpg
На пошану винахіднику. Деяка фамільярність, яка закладена у назву показує, що Сікорський - наш. "Рятувальні сікори вже вирушили на допомогу".
Дуже гарно. Врешті, є дизель, наган, ровер, калаш, хрущовка і кравчучка. І нічого, звикли. Як варіант, пропоную - "сікороліт"
Підтримую. Цікаво, що сікора в діалектах - це синиця.
+
Чудова ідея! Дійсно дуже чудова! Надто мало підтримують це слово чомусь, воно вартує більшого!
Пропонуєте називати апарат іменем учасника російського монархічного руху, прибічника ідеї "єдинонеділимості" російської нації? Цікаво...
До речі, тут дано росіянізовану форму. Даю більше інформації:
В українській мові сикора (жін. рід) або сикір (чол. рід) є назвою синиці великої (це найзвичайніша нам усім знана синиця).
r2u.org.ua: сик?р*
Слово походить від праслов'янської мови — від *sykora «синиця», від *sykati «шипіти».
Слово є знане у всіх західноєвропейських мовах: у чеській та словацькій мовах sókora та sókorka, у польській sikora, у лужичанських мовах sykora. Усе є означенням синиці.
У чому ж сіль? Творець перших у світі гелікоптерів, українець, має прізвище "Сікорський"!
uk.wikipedia.org: Сікорський Ігор Іванович
Прізвище, до речі, росіянізоване, українська форма була б "Сикірський".
Слово доречне ще й через те, що гелікоптери дуже шумні, тому побудувати їхню назву від первісно звуку птаха є зовсім не дурно.
Пропонуєте називати апарат іменем учасника російського монархічного руху, прибічника ідеї "єдинонеділимості" російської нації? Цікаво...
Найкраще. Ніколи б не подумав про таке)
На сторінці слова Гвинтокрил обговорюють, як же правильно називати. Позаяк, саме Гвинтокрил є укр. відповідником до Гелікоптека (за мовною ознакою), як Життєпис до Біографії, наприклад, залишається з'ясувати, як називати інші літальні апарати. Є в нас слово Вертоліт. Але мені здається воно недолугим, бо одразу в голові постає Самоліт. Тому, щоб багато не вигадувати, я утворив Вертак, з огляду на Літак. Ось тут r2u.org.ua: вертіти як раз є таке визначення: Винти́ть – ґвинти́ти, верті́ти (ґвинт), крути́ти (ґвинт). Тобто, позаяк у кожного вертольота є гвинт, який вертиться, я утворив Вертак))
То, може, «ґвинтак»? Одразу ж ясно, питомо українське слово. До речі, від нього можна буде утворити чудове дієслово «ґвинтувати». Наприклад, «Пораненого чимдуж поґвинтували до шпиталю»
ґвинтувати - нарізати ґвинтову нарізь
Дехто може Вам сказати, що gwint, то є запозичення з польської, тому питомо українського тут небагато.
Ну, «вертіти» теж русизмом трішки віддає. Тому ок, пропоную іще один варіант, якому притаманна більша українськість
Дієслово "вертіти" -- це ніякий не русизм. З ним пов'язано багацько укр. слів: повертати, розвертати, звертати, виверт тощо.
Пов'язано-то воно пов'язано, але корінь який, ммм?
Годі шукати в кожнім слові "зраду". Це комплекс меншовартости, думати, що схожі з російськими укр. слова не українські?
Чимало питомо українських слів є спільними для кількох східноєвропейських мов. Такі слова, як «тиждень» та «неділя» і як «гвинт». Не всі слова, що є спільними з якоюсь іншою мовою, слід вважати за чужизми. Українська мова має 84% спільної лексики з білоруською мовою та 70% з польською і що? Що лишиться від української мови, якщо позбутися 84% її лексики? Отже слід рухатись іншим шляхом: позбуватися лише тих слів, які: 1. Створені чужими словотвірними засобами (нехарактерними для української мови наростками, приростками) — «обеззброїти» (замість «знезброїти»), «свердлильщик» (замість «свердлильник»), «існуючий» (замість «наявний» або «чинний») тощо. 2. Є похідними від словоформ, яких в українській мові немає (або тих, що мають інше значення) — «благополуччя» (означає «получение блага», а слова «получение» в українській мові немає), «миропорядок» (слово «мир» в українській мові має інше значення), «вертоліт» (утворено від слова «самолёт» за аналгією, в українській мові є «літак», а «самольоту» немає), «стволові клітини» (замість «стовбурові клітини»). 3. Є накинутим в добу радянської окупації і заступило тоді інше слово (вже наявне в українській мові) — «учбовий» (замість «навчальний»), «вчені» (замість «науковці»), «лист» (в значенні «аркуш»), блондинка (замість «білявка»), «процент» (замість «відсоток»).
...«вертоліт» (утворено від слова «самолёт» за аналгією, в українській мові є «літак», а «самольоту» немає. Чи не утворено "вертольот" від слова "вертикальный"?
Віталію, я не пропонував позбутися "84 % схожої лексики". А щодо "вчені", то не бачу в цьому слові нічого поганого і неукраїнського. Є слова учень, учитель, навчатися, навчання. Хіба що "вченим" надати іншого семантичного значення.
Вертак - той, головна функція якого не "літати", а насамперед "вертати" або віддалено "вертіти". А йдеться про літальний апарат.
В українській мові сикора (жін. рід) або сикір (чол. рід) є назвою синиці великої (це найзвичайніша нам усім знана синиця).
r2u.org.ua: сик?р*
Слово походить від праслов'янської мови — від *sykora «синиця», від *sykati «шипіти».
Слово є знане у всіх західноєвропейських мовах: у чеській та словацькій мовах sókora та sókorka, у польській sikora, у лужичанських мовах sykora. Усе є означенням синиці.
У чому ж сіль? Творець перших у світі гелікоптерів, українець, має прізвище "Сікорський"!
uk.wikipedia.org: Сікорський Ігор Іванович
Прізвище, до речі, росіянізоване, українська форма була б "Сикірський".
Слово доречне ще й через те, що гелікоптери дуже шумні, тому побудувати їхню назву від первісно звуку птаха є зовсім не дурно.
Цікава пропозиція, ніколи не чув щоб українці казали на синицю сикора.
Доповнив інформацію.
Пропонуєте називати апарат іменем учасника російського монархічного руху, прибічника ідеї "єдинонеділимості" російської нації? Цікаво...
Ви нічого не наплутали? Це його батько був російським імперіялістом, а свідчень, що Ігор Сікорський ділив ідеологію батька, немає.
"Проте не лише авіацією жив Ігор Іванович. Він приділяв багато часу політичній та релігійній діяльності. Як завзятий білий монархіст він брав участь у багатьох російських монархічних товариствах — зокрема, у Російському національному союзі Америки, у монархічному товаристві, заснованому великим князем Кирилом Володимировичем Романовим, підтримував рух «штабс-капітанів» Івана Солоневича — ідейного батька російської «народної монархії»" (https://racurs.ua/ua/1290-kilka-sliv-pro-kpi-sikorskogo-ta-korolova.html).
Матеріалів можете знайти в мережі чимало й без зусиль.
Я не знаю що на це сказати :( Мені сумно від поглядів Сікорського, але й ігнорувати важливість його як інженера теж не хочеться. Дуже шкода розуміти, скільки тодішніх українців щиро бажали бути в орбіті Москви.
Тоді як Ви сприймете пропозицію назвати "граматику" "білодідством", бо "ігнорувати важливість Білодіда як граматика теж не хочеться. Дуже шкода розуміти, скільки тодішніх українців щиро бажали бути в орбіті Москви"?
Я не сперечаюся з Вами. Вашу думку про Сікорського приймаю й поділяю.
Так можна сказати і на літак з пропелером
гвинтак― краще!
Від «вихор».
В українській мові сикора (жін. рід) або сикір (чол. рід) є назвою синиці великої (це найзвичайніша нам усім знана синиця).
r2u.org.ua: сик?р*
Слово походить від праслов'янської мови — від *sykora «синиця», від *sykati «шипіти».
Слово є знане у всіх західноєвропейських мовах: у чеській та словацькій мовах sókora та sókorka, у польській sikora, у лужичанських мовах sykora. Усе є означенням синиці.
У чому ж сіль? Творець перших у світі гелікоптерів, українець, має прізвище "Сікорський"!
uk.wikipedia.org: Сікорський Ігор Іванович
Прізвище, до речі, росіянізоване, українська форма була б "Сикірський".
Слово доречне ще й через те, що гелікоптери дуже шумні, тому побудувати їхню назву від первісно звуку птаха є зовсім не дурно.
Назва гелікоптер йде від грец. helix − спіраль, pteron − крило.
Витень — спіраль спіраль (пласка)
Назва гелікоптер йде від грец. helix − спіраль, pteron − крило.
В'юта — спіраль спіраль (пласка)
Назва гелікоптер йде від грец. helix − спіраль, pteron − крило.
Воя — спіраль спіраль (пласка)
Назва гелікоптер йде від грец. helix − спіраль, pteron − крило.
Змія, змійка — спіраль спіраль (пласка)
Назва гелікоптер йде від грец. helix − спіраль, pteron − крило.
Крутень — спіраль спіраль (пласка)