Гвинтокрил ― це зовсім інший апарат у якому два гвинти розташовано на кінцівках крила. Вертоліт це маячня. Тоді уж треба й "самоліт" вважати адекватним словом.
Головна ознака і літака, і гелікоптера, і ґвинтокрила що вони літають. Тому логічно було б, щоб і корінь "літ" був у їхніх назвах. Літакові пощастило - він перший захопив назву "літак", хоча літають і гелікоптер, і ґвинтокрил. Головний рухач у гелікоптера - ґвинт, тому до кореня "літ" треба додати "ґвинт" - матимемо "ґвинтоліт". За цією схемою апарат, що має і ґвинти, і крила, може бути "ґвинтокрилоліт", але, щоб назва не була така довга, можна залишити "ґвинтокрил".
Вертак - той, головна функція якого не "літати", а насамперед "вертати" або віддалено "вертіти". А йдеться про літальний апарат.
Вертоліт - у цій назві головна ознака "літ" - це нормально, а друга не "ґвинт" (а вона важлива), а "верт" - чи то "вертати", чи то "вертіти".
До речі, тут дано росіянізовану форму. Даю більше інформації:
В українській мові сикора (жін. рід) або сикір (чол. рід) є назвою синиці великої (це найзвичайніша нам усім знана синиця).
r2u.org.ua: сик?р* Слово походить від праслов'янської мови — від *sykora «синиця», від *sykati «шипіти».
Слово є знане у всіх західноєвропейських мовах: у чеській та словацькій мовах sókora та sókorka, у польській sikora, у лужичанських мовах sykora. Усе є означенням синиці.
У чому ж сіль? Творець перших у світі гелікоптерів, українець, має прізвище "Сікорський"!
uk.wikipedia.org: Сікорський Ігор Іванович Прізвище, до речі, росіянізоване, українська форма була б "Сикірський".
Слово доречне ще й через те, що гелікоптери дуже шумні, тому побудувати їхню назву від первісно звуку птаха є зовсім не дурно.
На сторінці слова Гвинтокрил обговорюють, як же правильно називати. Позаяк, саме Гвинтокрил є укр. відповідником до Гелікоптека (за мовною ознакою), як Життєпис до Біографії, наприклад, залишається з'ясувати, як називати інші літальні апарати. Є в нас слово Вертоліт. Але мені здається воно недолугим, бо одразу в голові постає Самоліт. Тому, щоб багато не вигадувати, я утворив Вертак, з огляду на Літак. Ось тут r2u.org.ua: вертіти як раз є таке визначення: Винти́ть – ґвинти́ти, верті́ти (ґвинт), крути́ти (ґвинт). Тобто, позаяк у кожного вертольота є гвинт, який вертиться, я утворив Вертак))
То, може, «ґвинтак»? Одразу ж ясно, питомо українське слово. До речі, від нього можна буде утворити чудове дієслово «ґвинтувати». Наприклад, «Пораненого чимдуж поґвинтували до шпиталю»
Чимало питомо українських слів є спільними для кількох східноєвропейських мов. Такі слова, як «тиждень» та «неділя» і як «гвинт». Не всі слова, що є спільними з якоюсь іншою мовою, слід вважати за чужизми. Українська мова має 84% спільної лексики з білоруською мовою та 70% з польською і що? Що лишиться від української мови, якщо позбутися 84% її лексики? Отже слід рухатись іншим шляхом: позбуватися лише тих слів, які: 1. Створені чужими словотвірними засобами (нехарактерними для української мови наростками, приростками) — «обеззброїти» (замість «знезброїти»), «свердлильщик» (замість «свердлильник»), «існуючий» (замість «наявний» або «чинний») тощо. 2. Є похідними від словоформ, яких в українській мові немає (або тих, що мають інше значення) — «благополуччя» (означає «получение блага», а слова «получение» в українській мові немає), «миропорядок» (слово «мир» в українській мові має інше значення), «вертоліт» (утворено від слова «самолёт» за аналгією, в українській мові є «літак», а «самольоту» немає), «стволові клітини» (замість «стовбурові клітини»). 3. Є накинутим в добу радянської окупації і заступило тоді інше слово (вже наявне в українській мові) — «учбовий» (замість «навчальний»), «вчені» (замість «науковці»), «лист» (в значенні «аркуш»), блондинка (замість «білявка»), «процент» (замість «відсоток»).
...«вертоліт» (утворено від слова «самолёт» за аналгією, в українській мові є «літак», а «самольоту» немає. Чи не утворено "вертольот" від слова "вертикальный"?
Віталію, я не пропонував позбутися "84 % схожої лексики". А щодо "вчені", то не бачу в цьому слові нічого поганого і неукраїнського. Є слова учень, учитель, навчатися, навчання. Хіба що "вченим" надати іншого семантичного значення.
В українській мові сикора (жін. рід) або сикір (чол. рід) є назвою синиці великої (це найзвичайніша нам усім знана синиця).
r2u.org.ua: сик?р* Слово походить від праслов'янської мови — від *sykora «синиця», від *sykati «шипіти».
Слово є знане у всіх західноєвропейських мовах: у чеській та словацькій мовах sókora та sókorka, у польській sikora, у лужичанських мовах sykora. Усе є означенням синиці.
У чому ж сіль? Творець перших у світі гелікоптерів, українець, має прізвище "Сікорський"!
uk.wikipedia.org: Сікорський Ігор Іванович Прізвище, до речі, росіянізоване, українська форма була б "Сикірський".
Слово доречне ще й через те, що гелікоптери дуже шумні, тому побудувати їхню назву від первісно звуку птаха є зовсім не дурно.
В українській мові сикора (жін. рід) або сикір (чол. рід) є назвою синиці великої (це найзвичайніша нам усім знана синиця).
r2u.org.ua: сик?р* Слово походить від праслов'янської мови — від *sykora «синиця», від *sykati «шипіти».
Слово є знане у всіх західноєвропейських мовах: у чеській та словацькій мовах sókora та sókorka, у польській sikora, у лужичанських мовах sykora. Усе є означенням синиці.
У чому ж сіль? Творець перших у світі гелікоптерів, українець, має прізвище "Сікорський"!
uk.wikipedia.org: Сікорський Ігор Іванович Прізвище, до речі, росіянізоване, українська форма була б "Сикірський".
Слово доречне ще й через те, що гелікоптери дуже шумні, тому побудувати їхню назву від первісно звуку птаха є зовсім не дурно.
Вертоліт — літальний апарат.
Над містом пролетів вертоліт.
Перекладаємо слово вертоліт
Гвинтокрил -- гелікоптер.
Укр. гвинтокрил = англ. helicopter = моск. вертолёт, поясніть, чому ви вважаєте, що слова вертоліт й гелікоптер мають різне значення?
Ви читали мій коментар до слова Вертак? Гадаю, там все зрозуміло. Взагалі-то в російській мові є слово Винтокрьіл.
Гвинтокрил ― це зовсім інший апарат у якому два гвинти розташовано на кінцівках крила. Вертоліт це маячня. Тоді уж треба й "самоліт" вважати адекватним словом.
Якби не було слова "літак", то міг би бути і "самоліт". Нічого протиприродного в ньому нема.
Головна ознака і літака, і гелікоптера, і ґвинтокрила що вони літають. Тому логічно було б, щоб і корінь "літ" був у їхніх назвах. Літакові пощастило - він перший захопив назву "літак", хоча літають і гелікоптер, і ґвинтокрил. Головний рухач у гелікоптера - ґвинт, тому до кореня "літ" треба додати "ґвинт" - матимемо "ґвинтоліт". За цією схемою апарат, що має і ґвинти, і крила, може бути "ґвинтокрилоліт", але, щоб назва не була така довга, можна залишити "ґвинтокрил".
Вертак - той, головна функція якого не "літати", а насамперед "вертати" або віддалено "вертіти". А йдеться про літальний апарат.
Вертоліт - у цій назві головна ознака "літ" - це нормально, а друга не "ґвинт" (а вона важлива), а "верт" - чи то "вертати", чи то "вертіти".
Якщо вже Гвинтокрил в нас позначає гвинти на кінцівках крил, то може взяти слово Гвинтокрут (гвинти, що крутяться)?
ґвинтокрут - те, що крутить ґвинти (є такі інструменти, їх багато).
ось гвинтокрил https://apostrophe.ua/uploads/27122018/693a74804bb7f767af3077738f2c7dbc.jpg
—
Шило на мило
На пошану винахіднику. Деяка фамільярність, яка закладена у назву показує, що Сікорський - наш. "Рятувальні сікори вже вирушили на допомогу".
Дуже гарно. Врешті, є дизель, наган, ровер, калаш, хрущовка і кравчучка. І нічого, звикли. Як варіант, пропоную - "сікороліт"
Підтримую. Цікаво, що сікора в діалектах - це синиця.
+
Чудова ідея! Дійсно дуже чудова! Надто мало підтримують це слово чомусь, воно вартує більшого!
До речі, тут дано росіянізовану форму. Даю більше інформації:
В українській мові сикора (жін. рід) або сикір (чол. рід) є назвою синиці великої (це найзвичайніша нам усім знана синиця).
r2u.org.ua: сик?р*
Слово походить від праслов'янської мови — від *sykora «синиця», від *sykati «шипіти».
Слово є знане у всіх західноєвропейських мовах: у чеській та словацькій мовах sókora та sókorka, у польській sikora, у лужичанських мовах sykora. Усе є означенням синиці.
У чому ж сіль? Творець перших у світі гелікоптерів, українець, має прізвище "Сікорський"!
uk.wikipedia.org: Сікорський Ігор Іванович
Прізвище, до речі, росіянізоване, українська форма була б "Сикірський".
Слово доречне ще й через те, що гелікоптери дуже шумні, тому побудувати їхню назву від первісно звуку птаха є зовсім не дурно.
Найкраще. Ніколи б не подумав про таке)
На сторінці слова Гвинтокрил обговорюють, як же правильно називати. Позаяк, саме Гвинтокрил є укр. відповідником до Гелікоптека (за мовною ознакою), як Життєпис до Біографії, наприклад, залишається з'ясувати, як називати інші літальні апарати. Є в нас слово Вертоліт. Але мені здається воно недолугим, бо одразу в голові постає Самоліт. Тому, щоб багато не вигадувати, я утворив Вертак, з огляду на Літак. Ось тут r2u.org.ua: вертіти як раз є таке визначення: Винти́ть – ґвинти́ти, верті́ти (ґвинт), крути́ти (ґвинт). Тобто, позаяк у кожного вертольота є гвинт, який вертиться, я утворив Вертак))
То, може, «ґвинтак»? Одразу ж ясно, питомо українське слово. До речі, від нього можна буде утворити чудове дієслово «ґвинтувати». Наприклад, «Пораненого чимдуж поґвинтували до шпиталю»
ґвинтувати - нарізати ґвинтову нарізь
Дехто може Вам сказати, що gwint, то є запозичення з польської, тому питомо українського тут небагато.
Ну, «вертіти» теж русизмом трішки віддає. Тому ок, пропоную іще один варіант, якому притаманна більша українськість
Дієслово "вертіти" -- це ніякий не русизм. З ним пов'язано багацько укр. слів: повертати, розвертати, звертати, виверт тощо.
Пов'язано-то воно пов'язано, але корінь який, ммм?
Годі шукати в кожнім слові "зраду". Це комплекс меншовартости, думати, що схожі з російськими укр. слова не українські?
Чимало питомо українських слів є спільними для кількох східноєвропейських мов. Такі слова, як «тиждень» та «неділя» і як «гвинт». Не всі слова, що є спільними з якоюсь іншою мовою, слід вважати за чужизми. Українська мова має 84% спільної лексики з білоруською мовою та 70% з польською і що? Що лишиться від української мови, якщо позбутися 84% її лексики? Отже слід рухатись іншим шляхом: позбуватися лише тих слів, які: 1. Створені чужими словотвірними засобами (нехарактерними для української мови наростками, приростками) — «обеззброїти» (замість «знезброїти»), «свердлильщик» (замість «свердлильник»), «існуючий» (замість «наявний» або «чинний») тощо. 2. Є похідними від словоформ, яких в українській мові немає (або тих, що мають інше значення) — «благополуччя» (означає «получение блага», а слова «получение» в українській мові немає), «миропорядок» (слово «мир» в українській мові має інше значення), «вертоліт» (утворено від слова «самолёт» за аналгією, в українській мові є «літак», а «самольоту» немає), «стволові клітини» (замість «стовбурові клітини»). 3. Є накинутим в добу радянської окупації і заступило тоді інше слово (вже наявне в українській мові) — «учбовий» (замість «навчальний»), «вчені» (замість «науковці»), «лист» (в значенні «аркуш»), блондинка (замість «білявка»), «процент» (замість «відсоток»).
...«вертоліт» (утворено від слова «самолёт» за аналгією, в українській мові є «літак», а «самольоту» немає. Чи не утворено "вертольот" від слова "вертикальный"?
Віталію, я не пропонував позбутися "84 % схожої лексики". А щодо "вчені", то не бачу в цьому слові нічого поганого і неукраїнського. Є слова учень, учитель, навчатися, навчання. Хіба що "вченим" надати іншого семантичного значення.
Вертак - той, головна функція якого не "літати", а насамперед "вертати" або віддалено "вертіти". А йдеться про літальний апарат.
В українській мові сикора (жін. рід) або сикір (чол. рід) є назвою синиці великої (це найзвичайніша нам усім знана синиця).
r2u.org.ua: сик?р*
Слово походить від праслов'янської мови — від *sykora «синиця», від *sykati «шипіти».
Слово є знане у всіх західноєвропейських мовах: у чеській та словацькій мовах sókora та sókorka, у польській sikora, у лужичанських мовах sykora. Усе є означенням синиці.
У чому ж сіль? Творець перших у світі гелікоптерів, українець, має прізвище "Сікорський"!
uk.wikipedia.org: Сікорський Ігор Іванович
Прізвище, до речі, росіянізоване, українська форма була б "Сикірський".
Слово доречне ще й через те, що гелікоптери дуже шумні, тому побудувати їхню назву від первісно звуку птаха є зовсім не дурно.
Цікава пропозиція, ніколи не чув щоб українці казали на синицю сикора.
Доповнив інформацію.
Очевидно невкраїнське слово.
<Очевидно>
Iz cœho?
Маємо ж дві основи: «верть» і «лѣтъ». З ними мали б хотя би «вертеліт».
Cœmou conecyno <верт-ь>? Moge ge bouti i <верт>.
гвинтак― краще!
Так можна сказати і на літак з пропелером
В українській мові сикора (жін. рід) або сикір (чол. рід) є назвою синиці великої (це найзвичайніша нам усім знана синиця).
r2u.org.ua: сик?р*
Слово походить від праслов'янської мови — від *sykora «синиця», від *sykati «шипіти».
Слово є знане у всіх західноєвропейських мовах: у чеській та словацькій мовах sókora та sókorka, у польській sikora, у лужичанських мовах sykora. Усе є означенням синиці.
У чому ж сіль? Творець перших у світі гелікоптерів, українець, має прізвище "Сікорський"!
uk.wikipedia.org: Сікорський Ігор Іванович
Прізвище, до речі, росіянізоване, українська форма була б "Сикірський".
Слово доречне ще й через те, що гелікоптери дуже шумні, тому побудувати їхню назву від первісно звуку птаха є зовсім не дурно.
Зразуміле питоме слово
Від «вихор».
Назва гелікоптер йде від грец. helix − спіраль, pteron − крило.
Витень — спіраль спіраль (пласка)
Назва гелікоптер йде від грец. helix − спіраль, pteron − крило.
В'юта — спіраль спіраль (пласка)
Назва гелікоптер йде від грец. helix − спіраль, pteron − крило.
Воя — спіраль спіраль (пласка)
Назва гелікоптер йде від грец. helix − спіраль, pteron − крило.
Змія, змійка — спіраль спіраль (пласка)
Назва гелікоптер йде від грец. helix − спіраль, pteron − крило.
Крутень — спіраль спіраль (пласка)
Ілько Русин примитикував до руської мови московське слово «вертолёт».
goroh.pp.ua: літ
goroh.pp.ua: вертіти
Вертокрил – питоме, зрозуміле, гарне слово