Так! Бутербро́д – ма́занка (кусок хлеба с маслом), бутербро́д.
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) 
r2u.org.ua: ма́занка
Butter (вершкове масло) + brot (хліб). Якшо в німецькій вийшло розвинути значення від лише хліба з маслом до будь-чого на хлібі, то в українській також вийде.
Це зрозуміло, якщо м'ясо і овочі - шматками, то хіба хтось стане їх "мазати" на хліб :) Але все інше, що можна намазати, це - мазанка.
Так 👍
Уподоба. Як на мене, то для бутерброда це найліпше. "Накладанець" дуже добре підходить для сендвічу.
Для сендвіча краще складанець, адже там зверху і знизу хліб, а накладанець від накладати, тобто зверху не обов'язково закривається
Це мазальники, а не мазанці.
Як виявилось, канапка походить від фр. canape — диван, хоча гугл-транслейт каже що французи їдять Сендвічі, а Канапки їдять поляки
Хоч це слово я сам використовую, але це, на жаль, запозичення з польської, а туди з французької.
Це так, коли м'ясо та овочі - шматками, але все инше, що можна намазати, це - мазанка.
—
МА́ЗА́НКА, и, жін. Хата, зроблена з глини, сирцевої цегли або хмизу, обмазаного глиною. Мій машталір, в'їхавши на двір, поминув мазанку і зупинив коней біля рубленої хати старосвітської будови (Олекса Стороженко, I, 1957, 225); Присадкуваті руді мазанки повгрузали в землю (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 15).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 594.
наголос на першому складі
🙈🤦♂️
Тобто? чому шило на мило?
Бо "Хліб" черпане.
А у вас є питомий відповідник? хліб дуже древнє слово.
А навіщо просторічніше? 🧐
я не мав на увазі заміну, просто сказав, що можна й так. навіщо просторічніше? можливо деяким людям так більш до вподоби.
За часів козацтва "потапцями" називались своєрідні бутерброди, закуска до горілки. На пательні смажили сало, нарізане тонкими пластами, а на цьому жирі обсмажували з обох боків шматочки чорного житнього хліба. Потім на грінки клали сало, посипали подрібненим часником та нарізаними петрушкою і кропом. 
uk.wikipedia.org: Потапці (страва)
До бутерброду це слово не тягне, а от до хлібного тоста, як відповідник вповні підходить.
Ni do "toast" ne teacneity, "toast" bo prageaty na souxo, a ne na loyé/salé/maslé. I slovo za "toast* ouge e u rousscé — tô e ‹grénca›.
З чого ви взяли, що московське?r2u.org.ua: уповні .
А щодо "цілком" читаємо в "Сьогочасній часописній мові на Украіні" Нечуя-Левицького: "В оповіданні Лесі Украінки «Пріязнь»... ось які польські слова (та й в инчих часописях): ... . В «Весняні Повіді» Чернявського:
цілком (całkiem, зовсім)..."
від "по хлібу" (масло розмазують, сало розкладають)
"нахлібник"? зміст, звичайно, инший - r2u.org.ua: нахлібник, але виглядає так наче слоіо годне.
Чинне українське слово дорадянської епохи.
Словарь української мови 1909р. за редакцією Б. Грінченка:
Ма́занка —
3) Кусок хлеба, намазанный маслом, бутерброд.
r2u.org.ua: мазанка
Як би за столом питали: "Тобі скибку [маслом] намазати?" = "Тобі зробити бутерброд?"
запозичення з давньоверхньонімецької мови, у східнослов’янські через польську;
двн. scība (нвн. Scheibe «скибка, коло, шибка, шайба») споріднене з дісл. skīfa «скибка», дфриз. skīve «тс.», які зводяться до пгерм. *skībō- «відрізана від стовбура пластина», спорідненого з гр. σϰῑˊπων «палка; відколота гілка», лат. scīpio «палка, жезл», лит. skiẽbti «розпорювати, робити діру», skiẽpti «розділяти, робити отвір», псл. *sčipati, укр. щипа́ти, щепи́ти;
Перекусник - бутерброд. Зиновія Терлецька "Українські страви".
"Перекусники бувають накладні, перекладні або вміщені в булці". Стор.11.
Один дядько, прізвище якого Навальний розказував якось, що Крим - не бутерброд.
Пропоную з його прізвища створити слово.
Закінчення слова нульове, суфік к.
Можна було би взяти слово навальник... але Навальний - не бутерброд, щоби його зі в'язниці туди-сюди. Тому доречніше або ненавальник, або з укороченням кореня: невальник.
Приклад ужитку: Смачні невальники з ковбасою й кетчупом.
У Луцьку відкрився заклад бутербродів, який називається "Нахлібник". Поясніть мені, чому це не клева пропонова.)
Так, емоційно забарвлене, і що? Це не слово для документів. Усім смачного.))
НАХЛІ́БНИК а, ч.
Той, хто живе чужим коштом. Приклади
[Казидорога:] Засвідчився [Рябина] своїми нахлібниками і виграв [у суді поле]. (І. Франко)
Всі, хто виграв у війні, чужі мені, хто нажився в ній грабунками, .. хто є грабіжник, нахлібник, чиновний паразит. (О. Довженко)
– Я нахлібником їм не був би – здатен уже сам заробити на себе, маю розряд.... (О. Гончар)
Дядько – пребагатий і можний, навіть самого коронного гетьмана заступає. Я був для нього всього лише бідним нахлібником. (В. Чемерис)
Так, авжеж, є таке значення. Та це (на мою думку) не є поганим, а, навпаки, добре.
Може щоб не плутати казати "нахлібець", мені так особисто більше подобається.
Якщо на хліб намазують масло, варення, паштет тощо — це мазанка.
Якщо на хліб накладають ковбасу, шинку, сало, сир тощо — це накладанець.
А масло, сир і ковбаса тоді - це нахлібники! 🤣🤣🤣🤣🤣
Але ж сендвіч то хіба не «міжхліб»?
Так отож
Шило на мило
Хліб — перейняток дуже давній. Коли наші предки ще слов'янами себе не називали. Цього слова ніхто викидати, перекладати не буде 🤷♂️
Та й ледва в нас є можливість найти/створити питомий одповідник.
Ніколи не зрозумію, чому люди приходять на сайт пошуку відповідників і розказують, що це українські слова. Ну українські, але ж це прямо явне відоме запозичення, а тут концепція замінювати таке
Важковимовне, задовге - не переможе бутерброда
Важковимовне? Пане Тадеуше, з яких це пір скупчення приголосних б-т-р-б-р-д (6 приголосних на 3 голосних!) у німецькомовному запозиченні складніше для вимови, ніж елегантне й милозвучне питоме "накладанець"?
Принагідно раджу до прочитання наукову довідку, у якій Ви знайдете вичерпну лінгвістичну аргументацію: http://kulturamovy.univ.kiev.ua/KM/pdfs/Magazine59-25.pdf
Важко вимовити саме бутерброд. Буте-рбр-од. РБР це взагалі як вимовити людині, яка це слово бачить вперше?
Бутер-брод, а не буте-рбр-од. Вимовляється дуже легко, як і накладанець.
Я так просто виділив щоб показати ті три приголосні. Ну це же не зовсім правда. Де накладанець а де бутерброд у вимові.
Дуже вдалий відповідник особливо зважаючи на те, що це слово вже використовується у такому значенні
Накладанець у мене асоціюється із 'накласти купу'...) Наклав накладанець під дверима поганого сусіда і втік)))
Така ж сама думка
+
))) Краще мазанець, мазанка.
Підходить якщо описати закуску з хліба та масла, але як для закуски, на яку дають не тільки масло, то не дуже.
Це більше підходить для сендвіча або гамбургера
Слово штучне, задовге і недоброзвучне.
Ще з часів козаччини є відповідна назва. Напишу окремо.
—
Нахліб — коротше
Вживане, тоді підходить
goroh.pp.ua: накладанець
к
к
к
к
к
ч
Накладанець — це той, хто щось десь наклав 🤔😁🙈
Це дуже нагадує "боротьбу з запозиченнями" у нашого сусіда зі сходу. Українська кулінарна традиція не має чогось відповідного до страви "бутерброд". Щось вигадати можливе, але це буде притягнуто за вуха. Тому мені здається, що у даному конкретному випадку зовсім не обов'язково вигадувати щось дивне, щоб воно було "своє", а цілком можливо використовувати запозичення з німецької.
Якщо на хліб щось намазують (масло, варення тощо) — це мазанка.
Якщо на хліб щось накладають — це накладанець. Накладанець з ковбасою, шинкою, салом, сиром тощо.
А якщо ви спершу намазали масло, а потім поклали ковбасу, то напевно це мазаний накладанець.
Накладанець це те, що мені робить собака на коврі, якщо не вивести погуляти. 😁😁😁
А бетерброд - нормальне запозичене слово, яке увійшло в наш лексикон, тому не потрібно штучно нічого придумувати