То "ròzrœzniti" чи "rozrœzniti"? Уже геть (het'/hêty/hety?) не тямлю тонкощів Вашого письма. То писасте всюди "-òrô-", потім – за загальною засадою, тепер изнову так. Видаїть ся, наче змїнюєте своє письмо щоминути. И ще їм хотїв испитати щодо "-ie/-ye/-e". Чому то писасте, на пр., "lixie", потім "lixye", а тепер, издаїть ся, "lixe"?
Чому "pràvilen" из "à"? Аби різнити з иншим коренем "прав-"?
Ispasibœ' za rozyasnyeinïe (vuipraute, bõdy lasca, coli pisiõ neisprauno). Dauno ouge xotéx pisati Vasyoiõ latiniçeiõ, ta use bentegea(?) mea neyasnosti u neiy. Iz ‹het'› e use yasno. Cyto do ‹-ie, -ye, -e›, coli tout ‹y› = ‹i›, tu myné e bœilxye po dobé pisati iz ‹i› – ono zaimaieity menxye méstça i, pro mene, e izladnéixye, xotya se, ymabout', délo yzvuicycui. Ya buimy ésce (ceomou pèredye pisaste ‹isce›?) pisau tuaroslœuno, na pr., slova na uzœur ‹morye›, ‹polye› to cyto.
A yaco cyto do ‹y› u ‹ys(-)/yz(-)› ci, na pr., coreni ‹ym-› (‹ne'ma› ci ‹neyma›?)? Se e ys novou yacas' novinca, abui rœzniti *is proti *su? I cyto e zœ slovomy ‹yEoho›? Pèredye ge pisaste vuiclioucyno ‹yoho›.
Do réci, ceomou'ste réxili pozbouti sea prinçipou, za cotruimy ‹c›, ‹g› i ‹x› mogiõty imati (‹ymati›?) vuimóuvui /t͡ɕ/, /ʑ/ i /ɕ/ œdpovédno po ‹y› i ‹i›? Gadaiõ, napisanïa na uz. ‹rœznica›, ‹cnẽg›, ‹vyxa› itp. bea crasxya ys bocou istoslœuïa. I – pameataiõ, oge'ste cdes' to tóucouali, ta nuiné ouge ne mogiõ nicde naiti – ceomou'ste zamésty ‹ẽ› poceali pisati ‹ea› i yac teper(?) napisiete, na pr., slovo ‹князь›? ‹Cneazhyu›? (Nadéiõ sea, né, e bo dougye dóugo).
Imaiõ ésce coupõ zapuitany do Vas, ale ushyoho (mœgylivo e tacui crasxye ‹usioho?›) u ôdnœy méncé ne uméstiti.