Від "копати" з суфіксом "-іж" як у: свербіж, грабіж, мятіж, падіж тощо.
Даю саме таке, бо багато кому "копанка" здається надто простим.
СТУСА́Н, а, чол. Удар кулаком
sum.in.ua: stusan
Стусан, -на, стусень, -сня, м. Тумакъ, ударъ кулакомъ.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/57233-stusan.html
Йой, боюся.
Від слова "загилити" -- забити."Тота ватага, що загилить більше пузирів, у падолисті буде здибатисі у Станиславові із ріпниками Калуша"
← nwgy+mẽcy, de <nwgy> e tuar pricmetui wd *nog- "noga", zu -y pricmêt hi u: rõcy (pravo-/lévorõcy, izrõcy) wd "rõca", gòlwfy/gòlôfy (streimy-gòlwfy/gòlôfy) wd "gòlôua", nwgy (bosonwgy, gorénwgy) wd "noga", bwcy (dêsbwcy, xeuybwcy) wd "bwc", bwsy (prabwsy) wd "bws (barefoot)", stòrôny wd "stòrona", wcy (wcy-na-wcy) wd "oco", staly (eidnostaly "uniform") wd "stal, stati", suobwdy "free, freely" wd "suoboda", bezmezdy "free of charge" wd "myzda", serdy he pricmeta/prislovo wd "serdy = serdçe", dwby (bezdwby "useless; inappropriate, irrelevant" wd "doba", gõby (sõ-/duo-/try-/tri-/cœtuiri-/mnogogõby "com-/du-/tri-/multiplex") wd "gõba", tẽgy (inotẽgy) he pricmeta/prislovo wd "tẽgh, tẽgha, tẽgy", dóugy "long" wd "dóug" tocyto.
U slové <football> u ẽghelscé e <foot> pricmeta.
Від "копати" з суфіксом "-ство" й ікавізмом у першому складі (uk.wikipedia.org: Ікавізм).
Даю саме таке, бо багато кому "копанка" здається надто простим.
goroh.pp.ua: копати#25591
У чехів теж футбол – kopaná.
На мою думку, "копана" трохи не так грубо, як "копанка".
goroh.pp.ua: копати#25591
У чехів теж футбол – kopaná.
Корінь цього слова подаю з літерою і через наступне явище:
uk.wikipedia.org: Ікавізм
Фут-ступня, стопа. Бол- м'яч.
На зразок хованки, піжмурки, свинки, ковіньки.
Хоча, можливо трохи по-дитячому звучить.
а вам не здається, що копанка - то ставок?
Звичайно, ставок. Слова "кОпати" поза колишньою підавстрійською Україною не вживають, та й не знають теж.
Мені - ні. :-)
Копанка - від слова "копнути". У різних видивах* можна зустріти вирази на зразок "копни мене" ("kick me").
*
відео
так копанка - це ставок рукотворний. Ще самовидобуток вугілля в пресі називають копанками
цiкаво, а як тодi назвати футболiста: копанець, копанicт чи ще як? або футбольний клуб?:) краще не чiпати це слово взагалi
Пам'ятаю нам вчителька з історії розповідала, що Яворіській довоєнній газеті футболістів називали копунами. Футболіст - копун
Тоді вже "копанок".З наголосом копАнок.
Неоднозначно слово згучить - у тім мінус
Не міг спочатку второпати, тепер зрозумів "копанка" від "дати копняка", тобто стукнути його
слово не підходить. Хто ж футбол шахтою, чи ставком називає?
U Hałyčyni na footboł zavždy kazały "kopanka"
Копанка - це ставочок. Галицького "кОпати" не вживають у більшій частині України.
Таки “копун”.
uk.m.wikipedia.org/wiki/Список_футбольних_термінів#Застарілі_форми
До Lodyk Vovchak: Під словом "довоєнній" Ви маєте на увазі перед Першою, чи Другою Світовою? :-)
До Oleksa Rusyn: Так було до путінського нашестя. :-)
Pane Ярослав Мудрогон, v Chorvatyji i Słoveniji kopanku nazyvajut nogomet, v Polščy — piłka nożna, v Čechiji — kopaná albo kopací míč. Čomu vy dumajete, že v našij movi ne znajdeť sie lipšych vidpovidnykiv.
Dodam še, šo po-łužıćkı “kopańca” (nıžniołužıćkoju takož “balokopanje” jak sınonim).
Kašubśkoju, podibno do polśkoji “bala” (mjač, “piłka”), ałe bez zaznačennia “nożna” (wtim handball, “piłka ręczna” – obowjazkowo “RÃCZNÔ bala”).
(Objektıwnostı radı, sered podanıch, konkretno čechı takı wžıwajuť “fotbal” jak osnownıj termin).
>Галицького “кóпати” не вживають у більшій частині України
Навіть гадки не маю, які можуть бути синоніми до цього неповторного слова.
Будь-ласка, арґументуйте.
Воно в СУМі навіть подається без позначки “діялектне” (а в СУМі нею зазвичай зловживають):
КО́ПАТИ, аю, аєш, недок. Ударяти, бити, штовхати ногою. Отаман не жалував нагайки, бив, копав ногами, аж кості у старого тріщали.
(Іван Франко, III, 1950, 203);
Брикати, хвицати (про тварин). – Купив [батько] коня такого, що копає й кусає, та й підкував на всі чотири ноги (Лесь Мартович, Тв., 1954, 143)
[“Кóпати” виділено окремо від “копáти”]
У Грінченка четвертим значенням:
4) Копати ногами. Бить ногами; унижать, отталкивать. Змилуй єси, Xристе-Боже, над нами панами, а щоб нас не копали москалі ногами. Н. п.
Як хороший, – не жаль грошей, а як поганий, – копну ногами. Ном. № 8474.
А в Караванського навіть першим:
КОПАТИ
1) (ногою) бити, штовхати, відпихати; (- тварин) хвицати, брикати.
2) рити; (копалини) викопувати, добувати; ФР. розкопувати, від-; (під кого) копатися, підкопуватися, інтригувати проти кого; (грядку) розпушувати.
Подивіться самі, звідки родом письменники, що їхніх творів ужито за приклади. А Грінченко збирав слова з усіх українських етнічних земель. Тож і не скажеш, звідки те чи инше слово та де його вживають.
У вас є центрально-східноукраїнський замінник цього слова?
"Бить / ударять ногою".
Це описова конструкція.
Так само як “рухатися/переміщатися ногами” і “ходити” – то трошки різне.
Не кожне слово з якоїсь мови чи говірки можна передать одним словом з другої. "Ударив / уперіщив ногою". Коли це кінь, то "хвицнув / брикнув" (тут одне слово).
Кóпати та копáти в такій самій ситуації як шкóда та шкодá але ж ні у кого проблем з цим немає...
Підтримую. :-)
П. Н. А ще сюди варто додати "зАмок" і "замОк". :-)
У чехів теж футбол – kopaná, хоч і fotbal теж вживається.
Це цікаво, та нічого не додає та не доводить у розмові про місце слова "кОпати" та споріднених із їм в українській мові.
псл. kopati «бити ногою в землю»
Я сам і народився і живу в отій не галицькій "більшій частині України". Але для мене не аргумент, що того чи якого иншого українського слова в нас не вживають, бо за часи існування України у Російській імперії, українці дуже багацько перестали вживати рідних слів. Якби ще років 100, то й решта українських слів просто відійшла б у минуле, навіть на Галичині. Не секрет, що зараз у більшій частині України просто не говорять так, як говорили та писали Шевченко з Котляревським. Найближче до тієї мови Шевченка, Сосюри і Котляревського саме західноукраїнські діалекти.
І саме та близькість західноруських говірок до мови Шевченка й Котляревського спонукала Івана Нечуя-Левицького написать "Сьогочасну часописну мову на Украіні" й "Криве дзеркало украінськоі мови", а Бориса Грінченка - "Галицькі вірші". Ви, як завсіди, анітрохи не знаєтесь на справі, що про її пишете.