М. Б.

1309
отримано голосів за переклади
1507
віддано голосів за переклади

Додані переклади 280

21 завада перешкода
19 ласий смачний
18 вітрило парус
18 (по)кла́жа багаж
17 тяжкий важкий
16 уна́да манера
16 щирий трушний
15 (святий) образ ікона
15 сушени́ці сухофрукти
15 мучи́на крохмаль
14 начиня́ти фарширувати
13 добрий смачний
13 личкува́ти маскувати
13 тяти́ва́ хорда (геометрія)
12 приладження адаптація
11 початкувати ініціювати
11 ме́жи́ти маринувати
11 терно́струч ака́ція
10 безлад сумбур
10 у тяжі вагітна
10 шолом каска
10 зачинати ініціювати
10 природний натуральний

Улюблені переклади 1507

равлик @
голярня барбершоп
світлина фотографія
переспів кавер
доробок портфоліо
вада баґ
допис пост
відгук фідбек
видиво відео
сирник чизкейк
цькування булінг
закупи шопінґ
військо армія
верхолаз руфер
крамниця магазин
захід івент
хідник тротуар
промова спіч
ширити шерити
чинник фактор
вступник абітуріє́нт
водограй фонтан
гаразд ок

Додані cлова 102

Додані коментарі 543

4 вересня
М. Б. прокоментував
cлово орда

Чому серед варіянтів написання вказано слова "юрба", "юрма" та "гурба"? Вони геть не є пов'язані з поданою тут "ордою".

24 серпня
М. Б. прокоментував
переклад вози́ло

> Слово вже є вживано в такім значенні зокрема на Закарпатті

Но се бы было добрі дачим іщи потвердити, бо'м никда не чув сесе слово од закарпатцюв. Но й пак треба розуміти, ож Керча писав сись словник про лїтературну "русинську" бисїду Закарпатя тай ся старав, обы сись творений стандарт мав и сякі слова про новіші понятя. Не дуже ми ся вірить у тоє, што там не є нияких кованих слув. Не кажу нич проти самого слова "возило" – оно ми ся любить – айбо не вшиткоє, што Керча пише, має вжиток у народови, гикой ми ся видит. Айбо буду рад, кидь єм схыбив. :)

21 серпня
М. Б. прокоментував
cлово фаєрфокс

Так, вилучити. Я вже про то писав на Толоці ще в квітні: Не підлягають перекладу

19 серпня
М. Б. прокоментував
переклад почвара

Не певен, чи то конче має бути так, як написано в ЕСУМ. Особисто я більше схиляюся до пояснення, поданого в ЭСБМ (Этымалагічны слоўнік беларускай мовы, стаття "пачвара": https://verbum.by/esbm/pachvara ):

> Наяўнасць прэфіксальных варыянтаў дае магчымасць разглядаць лексему як па‑чвара, другая частка якой атаясамліваецца з прасл. čvariti/čvěriti ’вярзці лухту, балбатаць, гаварыць незразумела’, параўн. бел. чва́рыць, чво́рытэ, чвэ́рыты, чвэ́рыцца, чвэ́рыць, чвара́ ’паскудства’ (гл.), ст.-серб.-харв. čvara ’чараванне, варажба’, славен. čvę́riti ’плявузгаць, несці лухту’, ст.-польск. oćwiernica ’нешта страшнае, пачварнае’. Борысь–Слаўскі (SP, 2, 299) дапускаюць гукапераймальнае паходжанне прасл. čvariti, а паводле ст.-польск. poczwa ’страшыдла’, наводзіць на думку пра першасны элемент čьv‑, які да і.-е. *keu‑. Патабня (РФВ, 3, 171) збліжаў слав. лексемы з літ. kvaĩsti ’здагадвацца’. Аднак надзейная этымалогія адсутнічае (Слупскі, ZfslPh, 35 (2), 1971, 314).

Се пояснення маю за куди ближче до правдивого походження, ніж оте, що подано в ЕСУМ. А там аж іранський рід слова притягнуто за вуха...

19 серпня
М. Б. прокоментував
переклад ступі́нь

Гадаю, що можем обійтися й без того "крокувати", див. про це в "Як ми говоримо" Б. Антоненка-Давидовича: http://yak-my-hovorymo.wikidot.com/krokuvaty-prostuvaty-ity